Ранкове засідання 2 червня
«Сьогодні без перебільшення історичний день — день, коли ми будемо ухвалювати зміни до Конституції в частині судочинства та судоустрою. Це без перебільшення справа національної безпеки, адже які б реформи ми не робили, вони розбиваються об корумповані суди. Тож згідно з даними Центру Разумкова, сьогодні 80 відсотків громадян не довіряють судам, що є одним із найгірших показників у світі», — сказав, відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій та підкреслив, що у парламентаріїв є шанс це змінити. Він зауважив, що вранці, під час Національного молитовного сніданку, представники всіх релігійних конфесій молилися, щоб народні обранці ухвалили потрібне рішення, яке дасть Україні справедливий суд. «Я вірю, що в нас буде достатньо сили та мудрості для ухвалення надважливих рішень для України. І нехай допоможе нам Бог», — підкреслив Андрій Парубій.
Представляючи поданий Президентом як невідкладний законопроект «Про внесення змін до Конституції» (щодо правосуддя) (№3524), заступник глави адміністрації глави держави Олексій Філатов зазначив, що ці зміни спрямовані на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, створення відповідальної судової влади та перезавантаження суддівського корпусу. «Всі політичні органи будуть відсторонені від вирішення питань суддівської кар’єри, а питання призначення та переведення суддів буде передано до конституційного неполітичного органу — Вищої ради правосуддя», — повідомив він. Також вперше на конституційному рівні запроваджується конкурсний принцип зайняття будь-якої посади судді, а посиленню відповідальності суддів сприятиме обмеження їхнього імунітету виключно функцією правосуддя, а в усіх інших випадках вони будуть прирівняні до звичайних громадян. Однією з підстав для звільнення суддів стане не підтвердження ним джерел доходу. «Цей законопроект — не єдина, але головна умова початку докорінних змін у системі правосуддя», — підкреслив О. Філатов.
Голова Комітету з питань правої політики та правосуддя Руслан Князевич нагадав, що 26 січня 2016 року Президент подав до парламенту як невідкладний підготовлений Конституційною комісією проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), а 28 січня його було включено до порядку денного третьої сесії Верховної Ради восьмого скликання та направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Після того, як 30 січня 2016 року Конституційний Суд встановив, що законопроект відповідає вимогам Конституції, Верховна Рада 2 лютого 2016 року попередньо ухвалила його більшістю від конституційного складу парламенту. Враховуючи, що Конституційний Суд не висловив щодо цього законопроекту застережень та що його було попередньо схвалено на попередній черговій сесії Верховної Ради, Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендував схвалити його остаточно як закон.
Під час обговорення представник «Народного фронту» Леонід Ємець підкреслив, що проект змін до Конституції у поєднанні з новою редакцією закону «Про судоустрій та статус суддів» зможуть забезпечити реальну судову реформу та дозволять оновити на 80—90 відсотків судовий корпус.
Юрій Бойко (Опозиційний блок) зазначив, що люди в Україні давно потребують зміни суддівського корпусу. «Ця система, яка не працює, може бути змінена, і згідно з рекомендацією Венеціанської комісії може стати цивілізованою та правильною», — сказав він та повідомив, що фракція Опозиційного блоку підтримуватиме зміни до Конституції.
Сергій Алєксєєв (Блок Петра Порошенка) також назвав судову реформу необхідною умовою для реформування країни та закликав колег підтримати зміни до Конституції в частині правосуддя.
А от голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявив, що поспішні рішення, особливо коли йдеться про зміни до Конституції, є неправильними. «Ми кажемо, що пропоновані зміни до Конституції мають дві частини: є декілька привабливих сентенцій і новел, але, на превеликий жаль, під їхнім прикриттям є речі, які знецінюватимуть цей Основний Закон», -сказав він та зауважив, що справді можна звільнити всіх суддів, але постане питання, хто їх набиратиме. «Фракція «Самопоміч» прийняла рішення утриматися при голосуванні, щоб дати сигнал нашому суспільству про небезпеку — це може бути підготовка до голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації та вибори на Донбасі», — сказав він.
Надія Савченко («Батьківщина») зазначила, що зміни в судовій системі потрібні, але пропонований законопроект — сирий. «Як народний депутат я не готова брати на себе таке відповідальне рішення і проголосую проти змін до Конституції», — сказала вона.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зауважила, що сьогодні до 90 відсотків листів, котрі надходять як до неї, так і до інших народних депутатів, стосуються безправ’я в судах. «Що ми, як народні депутати, можемо зробити у цій ситуації? Ми можемо відмовитися від відповідальності та просто надсилати людям відписки. Або можемо взяти на себе відповідальність і проголосувати за зміни до Конституції. Якщо ж ми не візьмемо на себе відповідальність, то маємо чесно сказати кожному виборцю: два роки тому, коли йшли на вибори, ми дали неправдиві зобов’язання, бо кожна політична сила обіцяла у своїй програмі підтримати конституційну реформу в частині правосуддя», — підкреслила І. Геращенко.
Безпосередньо перед голосуванням за проект змін до Конституції в частині правосуддя до Верховної Ради прибув Президент України Петро Порошенко, члени Кабінету Міністрів на чолі з прем’єром Гройсманом та лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк.
Звертаючись до парламентаріїв, глава держави нагадав, що законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя був розроблений Конституційною комісією та отримав схвальні висновки міжнародних інституцій та організацій. Він, зокрема, навів слова голови Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, котрий зазначив, що пропоновані зміни посилюють незалежність суддів шляхом зміцнення Вищої ради правосуддя та усунення можливостей для впливу на кар’єру суддів з боку Президента та Верховної Ради. Крім того, законопроект забезпечує конституційну основу для очищення системи від корумпованих та некомпетентних суддів, скасовує суддівську недоторканність та повністю відповідає європейським стандартам.
«Я пишаюсь тим, що цей проект об’єднав зал. Наголошую, що нині немає важливішої реформи, ніж судова», — сказав, звертаючись до народних депутатів Президент.
Зазначивши, що нині Україна має реальний шанс провести фундаментальну судову реформу та здійснити мрію українців про відновлення справедливості, доступне правосуддя і чесний суд, Президент нагадав, що раніше вже були зроблені величезні кроки у боротьбі із корупцією — створено Національне антикорупційне бюро, Національну агенцію запобігання корупції, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. «Але всі вони будуть марними без перезавантаження та повного оновлення судової системи», — сказав він та підкреслив, що конституційна реформа відкриває шлях до заміни нинішніх суддів на чесних, незаангажованих та незаполітизованих професіоналів. «Я добровільно погодився позбутись цілої низки своїх повноважень щодо судів одразу або протягом перехідного періоду. В результаті, і чинний Президент, і наступні, хто прийде на цю посаду після мене, матимуть винятково церемоніальну роль на етапі призначення судді», — наголосив П. Порошенко. Він підкреслив також, що це відповідає сталим європейським практикам і рекомендаціям міжнародних інституцій.
Після цього 335 народних депутатів підтримали в цілому законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя.
Також Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про судоустрій та статус суддів» (№4734). Представляючи цей документ, заступник глави адміністрації Президента Олексій Філатов нагадав, що після ухвалення закону про забезпечення права на справедливий суд у судовій системі було проведене оновлення, яке не потребує змін до Конституції — перезавантажено роботу Вищої ради юстиції, забезпечено деполітизацію та незалежність цього органу і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, повернуто повноваження Верховному Суду України та запущено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів. «Цей закон виконав свою функцію, але потрібні фундаментальніші зміни. Сьогодні на ваш розгляд внесено нову редакцію закону «Про судоустрій та статус суддів», який має забезпечити в майбутньому імплементацію змін до Конституції», — сказав він та підкреслив, що цим законопроектом підсилюється відповідальність суддів, детально регулюються підстави для їхнього притягнення до відповідальності, визначаються пропорційні порушенням санкції, обмежується суддівський імунітет виключно функцією здійснення правосуддя. У разі ж вчинення іншого правопорушення суддя буде прирівняний до інших громадян.
Ще одна важлива новація передбачає створення нового Верховного Суду з новими функціями, новою структурою та новим складом. «Судді цього суду будуть набрані за конкурсом, у якому зможуть брати участь як діючі судді, так і адвокати та науковці у сфері права», — повідомив О. Філатов та додав, що новий Верховний Суд отримає як касаційну функцію, так і функцію забезпечення сталості і єдності судової практики.
Законопроект також передбачає чіткий розподіл повноважень між органами суддівського врядування: дисциплінарна функція буде здійснюватися Вищою радою правосуддя, а кваліфікаційна — Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Для суддів, які пройдуть кваліфікаційне оцінювання та конкурс, передбачене значне підвищення їхньої оплати праці. Водночас запроваджується низка обов’язкових декларацій щодо майнового стану та родинних зв’язків суддів. Контроль за процедурою оцінювання та проведенням конкурсів здійснюватиме Громадська рада доброчесності, що діятиме при Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
Голова Комітету з питань правої політики та правосуддя Руслан Князевич у співдоповіді зазначив, що комітет пропонує записати у Прикінцевих та перехідних положеннях, що законопроект «Про судоустрій та статус суддів» набирає чинності з дня набуття чинності законопроекту про внесення змін до Конституції в частині правосуддя (за винятком кількох його положень). Також комітет пропонує виключити деякі норми, які передбачають певні обмеження відео- та аудіофіксації судового процесу. Також передбачається, що повноваження суддів, призначених на посади строком на 5 років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено, а нову посаду вони можуть зайняти за результатами конкурсу. «Це означає, що судді, які були призначені на посади на 5 років, далі на загальних підставах подаватимуться на конкурси і за їх результатами зможуть знову обійняти посаду судді», — сказав голова комітету.
Нову редакцію закону «Про судоустрій та статус суддів» підтримав 281 народний депутат.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроекти: про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів; про виконавче провадження; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг та про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень).
А от резонансні проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних телерадіопрограмах)» (№3822 та №3822-1) підтримки не здобули, тож їх було відправлено на доопрацювання.
З днем народження вітали народного депутата Миколу Княжицького.
ПРЯМА МОВА
Президент Петро ПОРОШЕНКО:
«Сьогодні в сесійній залі відбувається дуже важлива подія — ми повертаємо українцям право на правду, повертаємо українцям право на справедливість, боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд».
ДОСЛІВНО
Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
«Україна є лідером за позовами до Європейського Суду з прав людини. З 60 тисяч скарг понад 20 відсотків подані проти держави Україна, тож найпроблемніша ланка в українській державі — це суди».
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Президент України Петро Порошенко, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.