Міський голова Львова Андрій Садовий звернувся до Президента Петра Порошенка та Прем’єр-міністра України із проханням про оголошення міста Львова й сіл Малехова й Грибовичі зоною надзвичайної екологічної ситуації.

 

Грибовицький полігон знову почав диміти. Як заявляють представники МНС, повністю загасити горіння, яке відбувається всередині гори сміття, практично неможливо.

Пожежа може тривати до декількох місяців. Справа в тому, що всередині смітника відбуваються складні технологічні та хімічні процеси. За словами екологів, у ході пожежі на полігоні відходів навколишнє середовище активно забруднюється діоксинами й канцерогенами. Крім цього, на полігоні такого масштабу накопичується й викидається в атмосферу до 10 тисяч кубічних метрів газу метану.


Ситуація ускладнилася ще й тим, що днями на позачерговій сесії Великогрибовицької сільської ради було ухвалено рішення про повне закриття полігона. А це значить, що всі відходи зі Львова буде просто нікуди везти. Уже ідеться про те, що сміття місцевим комунальникам доведеться відправляти навіть в інші області. Іншого виходу влада не бачать.


Нагадаємо, що 30 травня на сміттєзвалищі в селі Грибовичі біля Львова під час гасіння пожежі стався обвал, у результаті якого під 20-метровим шаром сміття опинилися п’ятеро людей.


Пожежі тут траплялися регулярно. Але така велика — вперше й тим більше з людськими жертвами. Але саме цей факт змусив і місцеву владу, і керівництво країни звернути увагу на цю проблему, яка існує не тільки у Львівській області, а й по всій Україні.


Відразу після трагедії міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак був змушений визнати, що в Україні немає державної стратегії того, як поводитися з відходами. Причому не тільки з побутовими, а й промисловими...


— Усі ці трагедії техногенного характеру, такі, як пожежа на полігоні для твердих побутових відходів у Львові, горіння нафтобази у Василькові торік, пожежі в чорнобильських лісах — це весь наслідок однієї системної помилки, коли держава послабляє свій контроль, — упевнений керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Зараз бізнес не зацікавлений вкладати гроші в охорону довкілля та безпеку людей. Мета лише одна — якнайбільше заробити грошей. Але в нинішніх умовах заробити на переробці сміття, отримати прибуток неможливо. І це парадокс нашої країни. В усьому світі такий бізнес прибутковий, а в нас, штучно створені перепони, перетворюють його на збитковий. Вигідно лише одне — створювати смітник. Просто виділяється земельна ділянка й за право в буквальному значенні його засмітити береться плата. І все. Жодні капіталовкладення практично не потрібні. І це не просто деструктивний шлях для економіки, а вбивчий передусім для екології.


Навіть якщо такий полігон і буде закритий, то однаково він продовжує функціонувати й отруювати довкілля. Наочний тому приклад смітник у районі селища Пирогів. Він немовби закритий, але туди щодня приїжджають десятки машин і скидають відходи. Приблизно така само ситуація була й у Львові.


Нині Кабмін дав відповідне доручення органам місцевого самоврядування й адміністраціям провести інвентаризацію існуючих смітників і перевірити їх відповідність нормам екологічної безпеки. Але й це не вихід з положення. За словами Володимира Борейка, зараз існує майже шість сотень офіційних смітників, які фактично ніхто не контролює.

Всі максимально формалізовані. Що вже казати вже про ще більшу кількість несанкціонованих, а значить і незаконних смітників.