Як захистити український інформаційний простір? Про це говорили народні депутати, що входять до складу Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики під час виїзного засідання в Лисичанську. Зокрема, розглядали питання щодо технічних можливостей розширення мовлення на лінії розмежування та розв’язання ключових проблем інформаційної політики в роботі з населенням у зоні АТО.
Щоб пересвідчитися, з яких джерел беруть інформацію жителі прифронтових територій та наскільки вона якісна і правдива, народні депутати відвідали низку населених пунктів на лінії розмежування. Результати виявились невтішними. Зокрема, у Станиці Луганській населення дивиться російські канали, приймаючи сигнал з Луганська. Кабельного телебачення, з допомогою якого можна було б приймати українські канали, тут немає, а з деякого часу немає й проводового радіо. Під час нещодавніх обстрілів постраждав кабель «Укртелекому», який поки що не можна відновити, отже, район досі залишається без радіомовлення. До речі, проводове радіо відсутнє й на більшості територій області. У зв’язку з цим в окремих населених пунктах місцева влада встановила гучномовці, через які транслюють українські музику та новини. Зокрема, такі гучномовці встановлено в Новоайдарі, прифронтових селах Кримському, Трьохізбенці та інших.
У Попасній ситуація краща. Принаймні 60 відсотків міста вкрито кабельною мережею, і населення може приймати 47 українських каналів. Хоча, як дізналися парламентарії, дехто з городян налаштовує свої тюнери так, щоб вони приймали і російські програми. Ситуацію з доступністю українського мовлення могла б поправити телевежа, яка вийшла з ладу внаслідок обстрілів бойовиків. Але її відновлення спеціалісти вважають недоцільним, оскільки вона розташовується лише за 300 метрів від окупованої сторони, і щойно її відновлять — бойовики неодмінно її обстріляють.
На засідання комітету також запросили представників ЗМІ з усієї області. Голова комітету Вікторія Сюмар (на знімку) за-значила, що через недоліки в інформаційній політиці Україна втратила свої позиції на ідеологічному фронті, поступившись агресивній російській пропаганді. Отже, на комітеті йшлося про те, що зроблено для покращення ситуації і що варто зробити. Зокрема, обговорювали актуальні питання рівня та якості сигналу українських засобів масової інформації всієї території Луганщини, захист українського інформаційного простору і протидію російському інформаційному впливу. Промовці не раз наголошували: на прифронтових територіях необхідно збільшити якість прийому українських телеканалів та зробити переоцінку контенту, який ними надається. У контексті цих проблем обговорювалося питання про встановлення нового телевізійного обладнання для покриття українськими каналами саме територій, розташованих поблизу україно-російського кордону. Гостро також стоїть питання реорганізації сайтів військово-цивільних адміністрацій для оперативного висвітлення ситуації в зоні АТО, а також збільшення кількості друкованих видань. Ішлося й про деякі зміни в українському законодавстві і, зокрема, про надання статусу учасників АТО тим журналістам, яким доводиться працювати на передовій. З усіх цих проблемних питань голова парламентського комітету Вікторія Сюмар обіцяла повну підтримку.
Виїзне засідання відбувалося саме в День журналіста, отже, Вікторія Сюмар скористалась нагодою, щоб привітати луганських медійників із цим професійним святом і вручити окремим із них подяки від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики «За оперативне висвітлення подій та складних тем, правдиве інформування про ситуацію в країні». Серед нагороджених був і власкор «Голосу України» в Луганській області.
Луганська область.
