Цими днями в Криму з помпою проводять десятий Міжнародний фестиваль «Великое русское слово», що зібрав у Ялті й Сімферополі представників не тільки з різних країн, а й із таких проблемних регіонів, як Придністров’я, а також частин Донецької й Луганської областей, що оголосили себе «народними республіками».

Тут були присутні їх «лідери» Ігор Плотницкий і Денис Пушилін. Схоже, російська влада обрала Крим не тільки черговим плацдармом, звідки розвертатиметься пропаганда проти України, а й майданчиком, де проводитимуться зустрічі з проблем «русского мира», тобто глобального домінування Росії на міжнародній арені.
Необхідно зазначити, що під невинною назвою «фестиваль», емблемою якого є профіль Олександра Пушкіна, проводилися й проводяться зустрічі опозиційних у своїх країнах політиків, політологів, журналістів, які підтримують і провадять проросійську лінію.
Зовні все добропорядно: виступають народні пісенні й хореографічні колективи, але за мішурою й танцями в кокошниках криється кропітка робота з підготовки агентів впливу.
Основні організації, які беруть участь у цьому дійстві, — «Росспівробітництво» (займається наданням матеріальної допомоги російським співвітчизникам за кордоном), а також Інститут країн СНД, який очолює відомий Костянтин Затулін, кілька разів оголошуваний персоною нон ґрата в Україні.
Одіозний російський політолог Сергій Марков, близький до Кремля, на Лівадійському форумі «Русский мир: проблемы и перспективы» у Ялті минулої неділі відкрито заявив, що на фестивалі «Великое русское слово», який проходив усі ці роки, обговорювалися питання, котрі він м’яко назвав «перешкоджанням дерусифікації Криму», по суті, тут була головна кухня подій лютого-березня 2014-го.
Нині, сказав він, необхідно займатися питаннями подальшої перспективи з розширення «рамок русского мира».
Про це говорила й спікер ради федерації Валентина Матвієнко, що прибула в Крим.
За її словами, Росія завжди підтримуватиме своїх закордонних співвітчизників і «не буде спокійно дивитися на їх утиски, у тому числі й в Україні». Вона зазначила, що росіяни, хоч би де вони жили, «повинні мати змогу зберігати зв’язки з історичною батьківщиною, вивчати російську мову й культуру й відчувати себе російськими людьми». Як приклад вона назвала ситуацію на Донбасі й заявила, що «Росія завжди підтримуватиме тих людей».
Обговорювалися на форумі зокрема й засоби впливу на громадян України. І це не жарти, всерйоз розглядалася можливість встановлення потужних телевізійних передавачів на кордонах з Україною й навіть на кораблях у нейтральних водах напроти Одеси й Миколаєва.
Із такою пропозицією виступив той-таки Сергій Марков. Він же заявив про необхідність створення в Росії нового телеканалу «Україна-Росія», який висвітлював би українську проблематику.
«На жаль, наші російські телеканали не здатні відповідати на ті питання, які турбують жителів України. Тому необхідно створити телеканал, повністю присвячений українській проблематиці», — заявив він.
Ось таке бачення «русского мира» малюють у Криму російські політики й політологи. У будь-якому разі, хоч би що вони вигадували й у яку обгортку загортали солодку цукерку, вона завжди пахнутиме порохом...

Крим.