До Дня Конституції України
Незабаром Україна відзначатиме 20 років з часу «конституційної ночі» 1996 року, коли було ухвалено першу редакцію Основного Закону. «Голос України» поцікавився думкою з цього приводу знаного запорізького ученого та педагога, доктора юридичних наук, професора, декана юридичного факультету Запорізького національного університету, завідувача кафедри адміністративного і господарського права ЗНУ Тетяни Коломоєць.
— Очевидно, що сьогодні жодна правова держава в світі не уявляє свого існування без Конституції як Основного Закону держави, — зазначила Тетяна Олександрівна. — Стосовно ж ухваленого 28 червня 1996-го документа, то варто сказати й те, що за 20 років він пройшов непростий, а часом і драматичний шлях трансформації. Бо ж і життя сучасного українського суспільства є досить динамічним, а це спричиняє необхідність істотних змін в економіці, суспільних відносинах, політиці і, відповідно, вимагає реакції на згадані зміни й Основного Закону.
Тут доречно нагадати, що надзвичайно важливу роль у процесі реформування Конституції відіграє створений у 2015 році спеціальний допоміжний орган при Президентові України — Конституційна комісія, до якої увійшли провідні вчені та представники політичної еліти. За час роботи згаданою комісією вже розроблена низка проектів із питань внесення змін до Основного Закону.
Зазначу також, що чи не найважливішим кроком на шляху реформування нашої держави і суспільства є внесення комплексних конституційних змін, котрі дадуть змогу значно розширити потенціал місцевого самоврядування та підвищити конституційно-правовий статус місцевих громад. Наприклад, наслідком децентралізації в Україні мають стати демократичні перетворення та підвищення ролі місцевих громад. Зрозуміло, що йдеться тут про врахування конкретних умов на територіях та можливостей держави. А найголовніше — про виважену, системну і послідовну реалізацію комплексу започаткованих реформ. До того ж, створення ефективного місцевого самоврядування, розвиток спроможних громад, що мають певну фінансову самостійність, допоможе й державі у проведенні соціально-економічних перетворень та вирішенні багатьох питань і місцевого, і всеукраїнського рівня.
Ще одним напрямом конституційного реформування є нагальна потреба вдосконалення системи гарантій правового захисту людини і громадянина. Бо ж саме держава є тим інститутом, що покликаний створити ефективну систему реалізації прав людини і громадянина та забезпечити їхній захист. Тому перспективне внесення змін до Конституції в частині прав і свобод людини і громадянина цілком узгоджується з проголошеним Україною політичним курсом на інтеграцію до європейської спільноти, накладає на нашу державу високі зобов’язання. Крім того, вимагається не лише врахування внутрішніх національних особливостей усіх існуючих трансформаційних процесів, а й вироблення дієвих механізмів гармонізації чинного законодавства України із правом Європейського Союзу, — підкреслила професор Тетяна Коломоєць.
Записав Леонід СОСНИЦЬКИЙ.
Запоріжжя.
