Україна значно скоротила імпорт газу, обсяг якого на сьогодні менше, ніж реверсні потужності, які вдалося забезпечити завдяки ефективній співпраці з Європейським Союзом. За підсумками минулого року частка імпорту газу з Росії була в 1,7 разу менша, ніж імпорту газу з Європи. Про це під час засідання Національної ради реформ з питань енергоефективності, в якому також узяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій та Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, заявив Президент Петро Порошенко (на знімку).

 

 

«Сьогодні вже не ми, як в усі роки незалежності України, ходимо із простягнутою рукою і просимо, чи не дасть нам країна-агресор трохи газу, а вже до нас стукають у двері і запитують, чи не купили б ми трохи російського газу за конкурентною ціною», — сказав Президент та нагадав, що коли в 2013-му 92 відсотки імпортного газу ми отримували з Росії, то торік ця цифра становила 37 відсотків, а нинішнього року «цей відсоток становить нуль».


Наступним кроком має стати впровадження заходів з енергоефективності, що дасть змогу щороку впродовж п’яти років зменшувати імпорт природного газу на 1—1,5 мільярда кубометрів та на 3—5 мільярдів гривень витрати держави на субсидії. Водночас П. Порошенко підкреслив, що реформа енергоефективності не повинна обмежуватися лише приведенням тарифів до ринкового рівня. «Українці мають відчути покращений сервіс, гідне ставлення до себе як до реального власника будівель, прозорість розрахунків та можливість самим регулювати об’єми отримуваних послуг. Власне кажучи, для цього і робляться реформи», — сказав він.


Одним з інструментів зміцнення енергетичної безпеки є підвищення енергетичної ефективності національної економіки. Зокрема, невідкладним є завдання з модернізації підприємств теплокомуненерго та тепломереж, де втрачається до 30 відсотків тепла. «Із 18,6 мільярда кубометрів газу, які щороку йдуть на опалення та інші потреби населення, 2,5 мільярда втрачається в системі централізованого постачання дорогою до домогосподарств.

А ще мільярди «випаровуються» в будинках крізь старі вікна, двері, стіни», — сказав Президент і наголосив, що досягти поставленої мети можна лише за умови належного фінансування, тож одним із пріоритетів має стати створення Державного фонду енергоефективності та запровадження комплексної державної програми енергомодернізації житлових та громадських будівель.


Глава держави також нагадав, що коли ще у 2014 році дефіцит «Нафтогазу України» становив 110 мільярдів гривень, то цьогоріч очікується нульовий дефіцит компанії, а загалом ключовим підприємствам енергетичної галузі («Енергоатом», «Нафтогаз України», «Укренерго», «Укргідро-енерго», «Центренерго») навіть вдалося збільшити прибутки на 10 мільярдів гривень.


Прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловив переконання, що Україна за рахунок підвищення енергоефективності та розвитку власного видобутку газу і нафти, запровадження альтернативних джерел енергії здатна домогтися енергетичної незалежності. За його словами, впродовж останніх років уряд зробив важкі, але правильні кроки щодо диверсифікації постачання газу, а також уже напрацьовано ініціативи, які дадуть можливість зменшити споживання газу та збільшити власний видобуток.


Значним кроком на шляху досягнення енергоефективності прем’єр назвав ухвалення парламентом закону щодо за-провадження енергосервісних контрактів, що дасть змогу залучити інвестиції в розвиток комунальної сфери. «Важливо, щоб у цьому брали безпосередню участь органи місцевого самоврядування», — сказав В. Гройсман та підкреслив, що після зростання надходжень до місцевих бюджетів у них з’явилася така можливість.

 

ФАКТ

 

За офіційними даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність ВВП України у понад 2,5 разу вища, ніж у країнах ОЄСР. В Україні питоме споживання енергоресурсів на квадратний метр житла на 60—70 відсотків більше, ніж у середньому в країнах ЄС, а використання газу для опалення одного квадратного метра більше у 2—2,5 разу.

 

Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).