Учора біля будівлі Національної ради з питань радіомовлення та телебачення відбувся пікет небайдужих, які закликали, щоб чиновники Нацради дали можливість громадянам України слухати на своїй території українські пісні та передачі про вітчизняну музичну культуру (на знімку).

Учасники акції запевняють, що чиновники Нацради задля бізнесу російськомовних, а почасти навіть українофобських радіостанцій блокують видачу ліцензій для українського радіо. Робиться це і нині — під час війни з російським окупантом. Тож активісти застерігали: туди, де лунає російська попса чи шансон, неодмінно приїдуть російські танки. А отже цьому треба якнайшвидше завадити.
Як відомо, у Верховній Раді було представлено законопроект «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) № 3822. У разі його ухвалення квоти мають запроваджуватися поетапно. У перший рік квота на українську пісню становитиме 25 %, у другий рік — 30% і починаючи з третього року — 35 %. До того закон мав на меті покласти край звичці деяких радіостанцій крутити українські пісні вночі чи в інший незручний для слухачів час.
Утім, перед остаточним розглядом закону було внесено альтернативний документ, який значно пом’якшував попередній, оскільки форматним станціям дозволяється змінювати розмір квот тощо.
Тож після тривалих дискусій обидва документи повернуто у Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики для доопрацювання.
Активісти ж Руху захисту української мови вважають, що лише за чіткого регламентування вітчизняна пісня зможе пробитися в ефір, адже поки що медіамагнати ледь не все українське оголосили «неформатом». І виходить замкнене коло — не маючи доступу до радіостанцій, музикантам важко здобути широку популярність. А без популярності, а часто навіть із нею, доступ до ротацій на радіо виконавцям українських пісень найчастіше перекритий.
Варто зазначити, що саме шляхом запровадження квот пішли європейські країни, які хотіли підтримати свою музичну культуру і свій музичний продукт. Мовні квоти для пісень є у Франції, Німеччині, Польщі, Португалії та низці інших країн.

До слова

За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить лише п’ять відсотків. Понад 40 відсотків займає російська пісня, решта — твори англійською та іншими мовами світу.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.