Розвиток транскордонного співробітництва є однією з основних цілей державної регіональної політики, визначеної Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року.
Співробітництво має забезпечити підвищення конкурентоспроможності регіонів, прискорити євроінтеграційні процеси та наблизити рівень життя населення прикордонних регіонів до середньоєвропейського. Нині в Україні створено та функціонує дев’ять єврорегіонів, п’ять із них з країнами Європейського Союзу. Водночас з 1993 року здійснюється фактично транскордонне співробітництво між 12 регіонами України. Однак ефективність такої співпраці в рамках єврорегіонів є недостатньою і для її покращення потрібне як удосконалення законодавства, так і вирішення питань організаційного, фінансового характеру щодо підготовки фінансування проектів транскордонного співробітництва, створення кластерів, транскордонних індустріальних парків тощо. На цьому наголошували учасники парламентських слухань: «Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України».
Доповідачі не лише окреслили наявні проблеми, а й обговорили шляхи їх розв’язання, адже участь у заході, крім народних депутатів, представників уряду, неурядових організацій, узяли й представники регіонів, які на практиці усвідомлюють, що таке транскордонне співробітництво і де потрібно активізувати зусилля.
На думку віце-прем’єр міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, транскордонне співробітництво для пересічного громадянина є виміром європейської інтеграції. Тож вважає нашим спільним з Європейським Союзом завданням підтримку та посилення транскордонного та регіонального співробітництва.
Для України це означає три основні напрями: поліпшення законодавчої бази, нарощення потенціалу розвитку вже безпосередньо в регіонах і забезпечення зміцнення транскордонних і регіональних економічних зв’язків на місцях і ділове партнерство вже з регіонами інших країн. Зокрема, країн—членів Європейсько-го Союзу. Окремо віце-прем’єр-міністр зачепила необхідність затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва і висловила сподівання, що це буде зроблено найближчим часом.
Підсумовуючи слухання, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко акцентувала увагу на кількох позиціях, що лунали під час обговорення. По-перше, на необхідності концентрації спільних зусиль як центру так і регіонів. По-друге, на вдосконаленні законодавчого регулювання транскордонного співробітництва. «Комітет з питань євроінтеграції докладе максимум зусиль для того, щоб уже нинішній парламентський рік став у цьому контексті визначним», — пообіцяла вона і додала, що парламент і надалі відстежуватиме роботу уряду в цьому напрямі, та висловила сподівання на за-
твердження відповідної державної програми.
Водночас І. Геращенко назвала безвізовий режим важливою складовою процесів і транскордонного співробітництва. «Маємо донести сигнал нашим партнерам в Європейському Союзі, що Україна виконала всі зобов’язання стосовно Плану дій щодо візової лібералізації, і ми очікуємо від Європейського Парламенту, що дебати про надання безвізового режиму відбудуться цієї сесії. Після дебатів буде підстава для розгляду цього питання в Раді ЄС у частині конкретної дати надання безвізового режиму.
Ми всі сподіваємося, що це питання — на фінішній прямій, і немає жодної підстави зволікати з ним», — зауважила Перший заступник Голови Верховної Ради.
