Що таке компроміс по-французьки? Це — коли одним рішенням засуджують дії країни-агресора і закликають до пом’якшення покарання цього агресора.

Саме так можна охарактеризувати те, що відбулося у стінах французького Сенату 8 червня. Щоправда, депутат верхньої палати французького парламенту Клод Малюре висловився категоричніше: «Це білий прапор, на який Путін чекає протягом останніх двох років!»
Отож Сенат розглянув проект резолюції щодо режиму європейських санкцій проти РФ, внесений сенатором-центристом, проросійським лобістом І. Поццо ді Борго та сенатором-соціалістом С. Сютуром, і проголосував за поступове послаблення санкцій стосовно РФ. «За» висловилися 302 сенатори, «проти» — 16. До речі, 10 чоловік із сенатської групи дружби Франція-Україна також проголосували «за».
Того саме дня на Фейсбук-сторінці Посольства України у Парижі з’явився заклик до уряду Франції виявити «твердість та відповідальність», які тепер матимуть «ключове значення». Адже рішення парламенту (а за аналогічну пропозицію 28 квітня уже проголосували Національні збори) не є обов’язковим до виконання. Інше питання: чи вистачить уряду і президенту мужності довести, що Франція вміє тримати слово і є партнером, якому можна довіряти.
Держсекретар Франції у європейських справах Арлем Дезір під час дебатів у Сенаті наголосив, що зняття санкцій пов’язано з виконанням Москвою всіх своїх зобов’язань, викладених у Мінських угодах. «Санкції будуть зняті, коли будуть виконані Мінські угоди», — цитує DW. «Франція виступала й виступатиме за територіальну цілісність та суверенітет України. Росія, яка залишається стратегічним партнером Франції, надалі може сподіватися на співпрацю, лише поважаючи міжнародне право. Позиція Франції є чіткою і зрозумілою, секторальні санкції проти Росії введені, діють і будуть скасовані лише після повного виконання Мінських угод», — заявив Дезір.

Представники української спільноти Франції, а також небайдужі французи організували 8 червня демонстрацію під стінами Сенату (на знімку) і здивувалися, що цього разу місцева поліція була не надто лояльна до проукраїнських демонстрантів.
— Коли ми прийшли, то побачили, що поліція перекрила майже всі вулиці навколо Сенату. Такого ще ніколи не було! З десяток поліцейських машин, бар’єри та втричі більше поліцейських, ніж зазвичай. Інколи на наші маніфестації приходили тільки кілька поліцейських у цивільному, — розповіла «Голосу України» активістка і наша колега Анна ЧЕСАНОВСЬКА-ЖАЯР. — А щойно ми почали маніфестацію, як помітили, що нас знімають на телефон. Це був французький бізнесмен, ліванець за походженням Омар Арфуш (О. Арфуш відомий в Україні своєю прихильністю до Опозиційного блоку та є симпатиком політики автора антиукраїнської резолюції, ухваленої нижньою палатою, депутата Тьєррі Маріані). Він підійшов до нас і спробував подати руку ведучому маніфестації, але той відмовився її потиснути. Арфуш образився і сказав, що не розуміє, чому ми його не шануємо. А потім повідомив, що йде на голосування у Сенат!!! Я сказала, щоб він передав сенаторам: ми тут, ми проти зняття санкцій, і ми за ними спостерігаємо. А ще попросила, щоб хтось із сенаторів вийшов до нас. Звісно, ніхто не вийшов. Голосування, яке повинно було тривати годину, насправді продовжувалося годин п’ять. Очевидно, сенатори не хотіли виходити, поки відбувалася маніфестація, а дозвіл на її проведення закінчувався о 18.00.
Залишається додати, що наші співвітчизники влаштували «сеанс екзорцизму, аби вигнати Путіна з Сенату!», але, як засвідчили результати голосування, привид Путіна вирішив оселитися у стінах французького парламенту.

Фото Романа СУЩЕНКА (Укрінформ).