За результатами, заключного «супервівторка», що відбувся 7 червня, жирні заголовки проголосили перемогу республіканця Дональда Трампа й демократа Хілларі Клінтон. У стані республіканців останні праймеріз були свого роду формальністю і зміцненням позицій мільярдера — конкурентів у Трампа вже немає, а необхідне число голосів було отримано ще наприкінці травня. У демократів теж начебто все стало ясно: і математичні підрахунки, і політичні міркування показують, що екс-держсекретар, а не сенатор з Вермонта Берні Сандерс, має безумовну перевагу.
Зазвичай такі результати супроводжуються подихами полегшення у таборах обох партій. Ті, хто програв, визнають поразку й гучно повідомляють про свою підтримку переможців. А ті, у свою чергу, щедро хвалять переможених однопартійців за відмінно проведену кампанію і говорять про необхідність згуртувати лави та прийти єдиним строєм на партійні з’їзди. Адже саме ці «конвенти» в остаточному підсумку й ухвалюють рішення стосовно того, хто представлятиме партію на загальнонаціональних виборах у листопаді.
У вівторок, після переконливої перемоги в чотирьох із шести штатів, включаючи такі потужні й густонаселені, як Нью-Джерсі та особливо Каліфорнія, Клінтон упевнено виступила в традиційній ролі «presumptіve nomіnee», тобто «передбачуваного номінанта». Вона тепло привітала свого суперника-однопартійця з «приголомшливою кампанією» і наголосила, що їхні «запеклі дебати» з таких питань, як підвищення заробітної плати та подолання нерівності, «були дуже корисні для Демократичної партії і для всієї Америки».
Однак очікуваного кроку у відповідь одразу зроблено не було. Берні Сандерс фактично відмовився визнати свій програш, навпаки, оголосивши про готовність «боротися» наступного тижня у фінальних праймеріз демократів у Вашингтоні й узагалі продовжувати свою кампанію аж до з’їзду в Філадельфії. Як зазначив телеканал CNN, «уперта відмова Сандерса вийти з перегонів і його різка критика Клінтон стали сильним подразником для багатьох демократів», тим більше, що в середу в пресі з’явилися висловлення деяких прихильників Сандерса, що вони, мовляв, швидше голосуватимуть за Трампа, ніж за Хілларі. За свідченням CBS, сенатор-демократ Клер МакКескіл дала Сандерсу таку пораду: піди з дороги й допоможи першій жінці-номінанту партії перемогти Дональда Трампа.
У четвер увагу було прикуто до зустрічі Сандерса з президентом Бараком Обамою, після якої грозові хмари стали начебто розсіюватися. Як зазначив коментатор популярного видання Slate Джош Вуріс, «після зустрічі Сандерс дав знервованим демократам привід зітхнути вільніше», заговоривши про необхідність єднання партії і підтримки Хілларі Клінтон на загальних виборах. Не менше радості принесла демократам і інша новина, що пролунала того самого дня: уперше кандидатуру Клінтон публічно підтримав і сам президент Обама.
Ця звістка спричинила зовсім іншу реакцію в передбачуваного опонента Клінтон Дональда Трампа. У своїй типовій манері він написав у Twіtter, що Обама підтримав «шахраювату Хілларі» для того, щоб забезпечити «ще чотири роки Обами». Відповідь надійшла майже миттєво й була коротка: «видали свій акаунт». Стислість, однак, не стала перешкодою: за повідомленням агентства Assocіated Press, цей твіт Клінтон став найпопулярнішим за весь час її передвиборної кампанії. Секрет такого успіху криється в тому, що для користувачів Twіtter ці три слова мають особливий сенс, який можна підсумувати так: висловлена вами думка настільки негідна, що вас потрібно негайно дискваліфікувати.
Цікаво, що тема проблемних висловлювань із боку передбачуваного номінанта від республіканців є предметом серйозної занепокоєності в його ж партії. Останній яскравий приклад того — скандальна історія, пов’язана з випадами Трампа на адресу окружного судді Гонзало Кюріела, який розглядає позов про шахрайство проти мільярдера, що стосується так званого «Університету Трампа». Називаючи суддю мексиканцем, Трамп обвинуватив Кюріела в необ’єктивності: мовляв, як той може неупереджено розглядати справу політика, який збирається побудувати стіну на кордоні з Мексикою. Оскільки Кюріел народився в США і є американським громадянином, ці заяви спричинили бурю обурення у суспільстві, й на адресу магната посипалися обвинувачення в расизмі. До жорсткої критики приєдналися і лідери республіканців, включаючи спікера Пола Райана, який назвав таку поведінку «абсолютно неприйнятною». Як зазначив із сарказмом журнал People, Дональд Трамп зрештою примудрився об’єднати Республіканську партію — на ґрунті загального осуду його безтактних нападок на суддю. У п’ятницю у ЗМІ з’явилася інформація про те, що в разі виникнення ще однієї кризи подібного роду лідери партії будуть змушені вишукувати нові шляхи блокування Трампа на з’їзді. Є однак і припущення, що він готовий прислухатися і стати розсудливим.
Як зазначають оглядачі, політичні прогнози в нинішній кампанії справа невдячна. Тож краще зачекати із пророкуваннями.
Нью-Йорк.
