У столичному «Мистецькому Арсеналі» стартував масштабний культурологічний проект національного та міжнародного значення «Дні Малевича» (на знімку).
Художника, який народився у Києві, до сімнадцяти років жив з батьками у подільських, харківських і чернігівських селах і містечках, у 1895—1896 рр. відвідував київську школу Миколи Мурашка та був професором Київського художнього інституту, називають найвідомішим українцем у світі. Втім, творчий феномен Малевича, одного із засновників нових напрямів у мистецтві — супрематизму та кубофутуризму, був відомий у світі як «російський авангард». Щоб повернути в наш ментальний простір митця, що у своїх роботах відобразив модель Космосу і малював у його ритмі, та відкрити українцям маловідомого на своїй Батьківщині генія, в рамках проекту відбудуться арт-експозиції, перфоменси, кінопокази, театральні вистави, дискусії.
Під час лекції-екскурсії виставковими залами професор, історик мистецтва України Дмитро Горбачов зазначив, що першими вчителями живописця були українські селяни. «Село займалося мистецтвом. Воно робило такі речі, які мені дуже подобалися», — писав у своїх автобіографічних записках митець. Народні традиції Поділля й Слобожанщини він називав «джерелом власної творчості». А спогади про ті кольори й мелодії допомогли художнику створити картини «Дівчата у полі», «Етюд портрета селянина» та багато інших. Цікаво, що Малевич сам робив супрематичні замальовки для селян-футуристів із Скопців і Вербівки.
— Українськість Казимира Малевича досі нівелюється іноземними мистецтвознавцями, — каже Дмитро Горбачов. — Значною мірою це пояснюється відсутністю його творів у наших музеях. Сьогодні ми маємо два полотна художника — в колекції Пархомівського історико-художнього музею на Харківщині та в «Мистецькому Арсеналі».
Один із цих раритетів — «Супрематична композиція» (1916) — можна побачити у виставковій залі, де одночасно презентовано два творчих арт-проекти «Малевич+» та «Казимир Малевич: таємниця моєї любові». Тут також проходить і акція відомого художника Миколи Маценка «Український сувенір», що стане завершальним етапом багаторічного проекту «В кожну хату по квадрату», яку митець проводить з 2006 року на підтримку «Чорного квадрата». Суть його в тому, що він робить копії знаменитого твору і продає за символічною ціною в місцях, що «ближче до народу».
Довідково
«Чорний квадрат» — найвідоміша картина XX ст. і одна з двох найвідоміших в історії мистецтва поряд з «Джокондою» Леонардо да Вінчі. Перша назва — «Чорний чотирикутник на білому тлі». Жодна сторона квадрата не дорівнює іншим. Це не квадрат у геометричному сенсі. Художник назвав його «нулем форм», «початком всього», «першим кроком чистої творчості». Існує чотири версії «Чорного квадрата», створені між 1915 та 1930 роками. Усі вони різні за розмірами, зберігаються в музеях Росії.
Фото Богдана ПОШИВАЙЛА.
