В окремих регіонах України, за розрахунками спеціалістів, тариф на тепло сягатиме понад 1600 гривень. «Міста, що розташовані неподалік від атомних електростанцій, отримуватимуть більш-менш дешеве тепло порівняно з віддаленими населеними пунктами. Проте основна маса населення з 1 липня сплачуватиме не менш як тисячу гривень за одну гігакалорію. Тож після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги сягне 3 тисяч гривень в опалювальний період та тисячу гривень в неопалювальний. Кому це вигідно і чим загрожує — коментує провідний аналітик ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда.

За словами експерта, напередодні чергового засідання НКРЕКП ініціатори громадського руху «Тарифна мобілізація» надали всі обґрунтування, чому за теперішньою ціною на газ тарифи затверджувати не можна. Проте членів Нацкомісії не цікавили експертні розрахунки, а голова регулятора Дмитро Вовк зачитав шаблонні обґрунтування, мовляв, рішення про тарифи затверджено заздалегідь — сьогодні його просто оголосили.

Нагадаємо: спеціалісти «Публічного аудиту» та «Тарифної мобілізації» вже півтора року б’ють на сполох, зазначаючи, що нинішня тарифна політика є деструктивною, призводить лише до «вимивання» заощаджень громадян, мільярдних заборгованостей бюджету перед постачальниками комунальних послуг та абсолютно не стимулює населення на заощадження енергоресурсів і здійснення заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності.

Ціна блакитного палива: у чім проблема?

У ціні на газ у 6879 гривень за тисячу кубів майже половина суми, а саме 3617,4 гривні — це податки, розмір яких регулюється державою. Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв сам зазначив, що газовидобувна компанія має отримувати не менш як 50—80 доларів за тисячу кубів газу, і цього буде вже достатньо, щоб нарощувати видобуток: «За нинішньої ціни 25—30 доларів/тис. куб. м, за якою продає газ «Укргазвидобування», можливе тільки традиційне добування газу з уже наявних свердловин. За ціни 50—80 доларів можна говорити про розробку нових родовищ та ефективну інтенсифікацію старих».

Проте на ПАТ «Укргазвидобування» припадає майже 100 доларів у новій структурі ціни. Громадські аудитори розрахували: навіть якщо до цієї суми додати всі податки та помірковану рентабельність, газ для населення повинен коштувати не більш як 3,5 тисячі гривень за тисячу кубів. Вони наполягають, що некоректно порівнювати вартість газу в Україні та інших європейських країнах, адже в Україні видобувається 19,9 мільярда кубів газу, водночас для споживчих потреб громадян необхідно 17,2 мільярда кубів. «Отже, українці можуть і повинні отримувати власний газ, до того ж це не чиясь забаганка — таке право закріплено в Конституції України. Ніхто не каже, що задарма, з розумним прибутком для компаній-видобувачів. Для такого кроку не потрібно надзусиль — виключно політична воля перших осіб держави і насамперед Президента», — впевнені в ГО «Публічний аудит». 

Субсидії не врятують ситуацію

До сьогодні субсидії отримувало майже 5 мільйонів домогосподарств, тобто приблизно 35 відсотків населення країни. Тепер на соцдопомогу з оплати житлово-комунальних послуг претендуватиме майже 80 відсотків. Вийти на ці цифри абсолютно нескладно, переконують експерти. В Україні, за даними Державної служби статистики, лише 16,2 мільйона (39 відсотків) працездатного населення, решта — потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні). І навіть із цих понад 16 мільйонів українців більш як половина перебувають за межею бідності, отримуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 гривень.

«Навіть за середнього місячного доходу в 5 тисяч гривень на сім’ю виникне потреба в субсидіях, адже людям доведеться віддавати від 50 до 80 відсотків власних доходів на оплату комуналки», — зазначає Тарас Галайда. Експерт додає, що оскільки люди не отримують субсидії «живими» грошима, вони, по-перше, зовсім не зацікавлені в економії енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також просто здорожчання життя в Україні, адже ціни ростуть, як на дріжджах, українцям не до енергозбереження.

Та й це ще не все. Уся субсидійна історія може «вилізти боком» і держбюджету. Сьогодні держава вже заборгувала постачальникам ЖКП 25,3 мільярда гривень за нараховані субсидії. І це тоді як цьогоріч на субсидії передбачено майже 40 мільярдів гривень. Про що ми будемо говорити далі, коли субсидійні потреби сягнуть 80 мільярдів гривень? Адже представники Мінфіну вже офіційно повідомили, що майбутні витрати на субсидії можуть становити 3,8 відсотка ВВП», — кажуть фахівці з «Публічного аудиту».

Уже тепер зрозуміло, що державна казна тріщить від субсидійного навантаження. Отож і цього солодкого «коржика» в людей доведеться забирати. Як? Підвалини для цього вже закладають, а перші сигнали подають разом з інформацією про верифікацію соцвиплат та впровадження обов’язкового декларування доходів громадян — жодна зароблена українцями копійка не пройде повз увагу чиновників, бо кінцева мета — саме змусити людей віддавати свої заощадження, переконані експерти.

Єдина надія — на людей, котрі спільними зусиллями, масово протистоятимуть тарифному геноциду і грабежу! Надія на керівників міст, які використають свою владу і стануть на захист своїх мешканців.

«Проблему тарифів почали розуміти очільники громад. Не може не радувати те, що, всупереч загальнодержавній злодійській тарифній політиці, київський міський голова Віталій Кличко не побоявся виступити проти грабіжницьких тарифів на тепло і вимагає від НКРЕКП скасувати рішення. Це абсолютно правильний та гідний поваги крок. Якщо на бік народу стануть і інші керівники міст, містечок та регіонів, шанси на перемогу в тарифній війні однозначно збільшаться!» — резюмують експерти «Публічного аудиту».

 

Інфографіку надано ГО «Публічний аудит» та ГР «Тарифна мобілізація».