Традиційний весняний пуск Північно-Кримського каналу відбувся, але виконувач обов’язків начальника управління ПКК Олександр Романенко повідомив кореспондентові «Голосу України», що поки що здійснюється так зване технологічне замочування русла штучної споруди, а не подача дніпровської води на півострів. Невизначеними залишаються й умови, на яких цю послугу надаватимуть, та вартість води.

Щороку півострів споживає понад мільярд кубометрів води з каналу, якою зрошують двісті тисяч гектарів полів у степових районах і задовольняють більш ніж три чверті загальної потреби його мешканців у питній воді. Та до цього часу продаж життєдайної вологи як цінного природного ресурсу не здійснювався як такий. Начальник управління водних ресурсів у Херсонській області Єгор Коваленко каже, що користувачі частково сплачували тільки за послуги з її перекачування та вартість електроенергії для роботи обладнання меліоративних систем, а основний тягар фінансування завжди лежав на державному бюджеті. Нині уряд має визначитися, як і в якій валюті оплачуватимуть воду виробничі, комунальні та сільськогосподарські підприємства, розташовані на анексованих Росією територіях.

Щодо рядових мешканців Херсонщини, то серед них дедалі більше поширюється думка, що дніпровська вода для Криму має коштувати стільки ж або навіть дорожче, ніж російський газ для України.

Північно-Кримський канал забезпечує також зрошення майже ста тисяч гектарів сільськогосподарських угідь у Херсонській області, і на підставі цього російські ЗМІ стверджують: мовляв, технічно неможливо подавати воду на Херсонщину і водночас відрізати від неї Крим. Але це чергова пропагандистька «качка» від окупантів: якщо не ввімкнути проміжні насосні станції, які компенсують перепад висот у каналі, півострів залишиться «сухим».

Тож домовлятися про ціну життєво важливого ресурсу маріонетковому уряду Криму та його російським господарям рано чи пізно доведеться. Про її стартову планку можна говорити, виходячи з практичного досвіду працівників ще одного каналу — Каховського магістрального. Начальник управління головного Каховського магістрального каналу Юрій Ващенко розповів: «Фактична вартість подачі води для зрошення у межах КМК торік становила 68 копійок за кубометр. Натомість користувачі сплачували 12—16 копійок, з яких 82 відсотки — вартість електроенергії».