Минулої п’ятниці фінішувала кількарічна підготовча кампанія Франції до фінального турніру Євро-2016. П’ятнадцятий європейський чемпіонат (французи втретє приймають такий турнір), у якому вперше змагаються 24 збірні, стартував у паризькому передмісті Сен-Дені, на знаменитій арені «Стад-де-Франс». Цей стадіон щасливий для збірної Франції. Адже на ньому 1998 року вона вперше в своїй історії стала чемпіоном світу.
Перед п’ятничним поєдинком господарі Євро-2016 і румуни багато разів зустрічалися у відбірних та контрольних поєдинках. І щоразу то були гострі протистояння. Не став винятком і цей матч.
Французи після перерви відкрили рахунок. Але дуже швидко дозволили суперникові встановити рівновагу. Звичайно, стартова нічия була б не найкращим результатом для одного з фаворитів чемпіонату. Але час спливав і все йшло саме до мирної угоди.
Врятувати ситуацію могла лише висока індивідуальна майстерність когось із гравців. І переможного удару за хвилину до завершення основного часу завдав Пайє. Він фантастично пробив лівою з чималої відстані і влучив у дальню «дев’ятку», принісши звитягу збірній Франції!
***
Чудовий подарунок на 46-річчя (виповнилося 10 червня) тренеру валлійців Крістоферу Коулману зробили його підопічні. Перший приємний момент організував Девіс (на 4-й хвилині), коли вибив м’яч із порожніх воріт після удару словака Гамшика.
Потім наставника порадував Бейл: гравець мадридського «Реала» блискуче виконав штрафний, перекинувши через стінку. Головне зробив Резмі, котрий протягнув м’яч до карного майданчика, а справу вже довершив Робсон-Кану, пробивши воротареві поміж ніг.
А в цілому матч був яскравий, по-футбольному цікавий і напружений. Могли виграти й словаки або матч закінчитися нічиєю. І кожний із варіантів був би справедливий.
***
Збірна Англії не дотягнула до перемоги якихось десяток секунд, пропустивши в компенсований час після розіграшу кутового. Протягом першого тайму британці притисли суперника до його воріт. Але не мали з цього жодного зиску.
Після перерви команди помінялися ролями. Однак так тривало з десяток хвилин, після чого англійці повернули собі ініціативу. І нарешті забили — це зробив потужним ударом зі штрафного Дайєр.
Після зустрічі російські вболівальники прорвалися на англійську трибуну і влаштували бійку. Хто переміг? Відповідь відома лише правоохоронцям.
***
А в неділю в боротьбу вступили команди групи С, до якої наша головна увага. Першими зіграли поляки і північні ірландці. «Білі орли» мали досить відчутну ігрову перевагу. Однак у першому таймі не змогли її реалізувати.
Адже «біло-зелені» дуже грамотно оборонялися.
І лише на початку першого тайму намагання поляків було винагороджено. Їм вдалося забити.
***
Збірна України не змогла подарувати першу дзвінку сенсацію на турнірі. Вона програла чемпіонам світу-2014, хоча надії на краще були. Слід сказати, що перший гострий момент створили саме українці, коли після прострільної передачі небезпечно пробив Коноплянка. Виручив Нойєр.
Потім суперник усе взяв під контроль і, зрештою, забив. А потім у нього стався збій у грі. І до кінця тайму, протягом двох десятків хвилин, наші мали непогані можливості для виправлення ситуації. Німеччина дозволила втягнути себе у відкритий поєдинок із обміном небезпечними випадами, моментами.
У нас було дві нагоди відзначитися. Спочатку Хачеріді (на знімку) після подачі кутового пробив головою під поперечину. Знову Нойєр продемонстрував найвищу майстерність. Потім після удару Шевчука м’яч летів у порожні ворота, але його виніс Боатенг. Одне слово, німці приліпилися до своїх воріт і дочекалися перерви, перебуваючи в облозі.
А от після паузи все змінилося. Німецькі футболісти отямилися й уже нічого не дозволяли зробити збірній України. М’яч контролювали фактично тільки чемпіони світу, лише вони задавали темп, який, щоправда, був не такий уже і високий.
Лише підопічні Йоагіма Льова загрожували воротам. Українці збиралися з силами протягом усього тайму, щоб здійснити вирішальний ривок у кінці зустрічі. На жаль, ті намагання результату не принесли. А от німці в компенсований час упіймали наших на контратаці.
— Ми розуміємо, що то був за матч, — сказав Михайло Фоменко після зустрічі. — Тепер це вже історія. Потрібно рухатися далі. Готуватися, відновлювати хлопців, щоб вони відійшли передусім у психологічному плані. Добре, що отримали мало жовтих карток. Гадаю, футболісти розуміють, які поєдинки у нас попереду. Саме в них вирішуватиметься, чи вийдемо ми з групи.
Томас Мюллер і Тарас Степаненко.
Фото Євгена КРАВСА (з Лілля, спеціально для «Голосу України»).
