Минулого тижня вартість нафти марки Brent на світових біржах піднімалася до 51 долара за барель, а ще на початку року була 32—33 долари. Якщо тенденція триватиме, цінники на українських заправках і надалі неприємно дивуватимуть водіїв. І не лише їх. Господині в супермаркетах також змушені будуть залишати більше грошей. Адже зрозуміло, що пальне відображається на перевезенні зерна, борошна, хліба та інших виробів... Якщо розібратися, бензинові ціни зачіпають ледь не всі товари. Взяти овочі-фрукти. З одного боку, влітку відбувається сезонне їх здешевлення — можна порадіти, але зростає вартість доставки. Як стверджують аналітики, через підвищення світових цін на нафту пальне в нас лише в травні подорожчало ще на 5,8%.
Утім, «радують» українців не лише «королі бензоколонок». Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетичних та комунальних послуг, минулого тижня затвердила рішення про встановлення нових тарифів на теплову енергію, централізоване опалення та постачання гарячої води для потреб населення. Так, тепло в середньому дорожчає на 95,3%. Як пояснюється, тариф для громадян підвищується через зростання паливної складової, здорожчання електроенергії та збільшення заробітних плат. Але, виходить, головною причиною «теплового стрибка» є нещодавнє рішення уряду про запровадження єдиної ціни на газ. Нагадаємо, підвищували тарифи на блакитне паливо на вимогу МВФ, щоб довести їх до рівня покриття собівартості. Тож, з 1 липня відчуємо подорожчання гарячої води. Централізоване опалення добряче потрусить наші гаманці у жовтні. А з вересня, нагадаємо, нас чекає чергове підвищення цін на електроенергію. За кожен кіловат замість 57 доведеться викласти 71,4 коп. Це до 100 кВт. А за споживання від 100 до 600 кВт тариф становитиме 1 грн. 29 коп. Нині — 99 коп. Звісно, таке зростання вартості комунпослуг неодмінно збільшить інфляцію.
Тим часом Президент підписав зміни до держбюджету на 2016 рік. Додатково понад 5 мільярдів гривень спрямовується на субсидії для малозабезпечених громадян. З одного боку, добре, бо для більшості наших пенсіонерів такі комунальні витрати явно не по кишені. Та й можновладців, на яких насідають іноземні кредитори, котрі, в обмін на гроші диктують свої умови, можна зрозуміти. Але для казни підвищення тарифів — значне навантаження, бо веде до зростання витрат на субсидії з бюджету. А для багатьох співвітчизників працездатного віку стало оптимальною стратегією — мінімізувати зарплату і звертатися по субсидію. Немає стимулу показувати офіційні доходи — й надалі краще отримувати зароблене в конверті. Такий підхід не вигідний державі, бо не сприяє ні поповненню бюджету, ні надходженням до Пенсійного фонду.
Як, власне, і перспектива підвищення пенсійного віку не стимулює громадян до офіційного працевлаштування і, відповідно, сплати податків. Утім, нашій країні рано чи пізно доведеться підняти планку, погодившись з рекомендаціями ключового кредитора держави — Міжнародного валютного фонду, щоб уникнути краху пенсійної системи через надмірний дефіцит Пенсійного фонду, заявив співголова Стратегічної групи радників з просування реформ в Україні Іван Міклош. «З технічної точки зору, в плані підвищення пенсійного віку МВФ правий. Якщо Україна не підніме вік виходу на пенсію, то система впаде», — цитує посадовця УНІАН.
Хоча міністр соціальної політики Андрій Рева ще на початку червня запевнив громадян, що уряд не планує підвищувати пенсійний вік. Водночас, на думку посадовця, рано чи пізно йти на такий крок доведеться. За інформацією Мінсоцполітики, зараз розглядається можливість підвищення пенсійного віку для тих українців, які мають невеликий стаж роботи.
У сухому залишку — про приємне. Минулого тижня порадував Нацбанк, удвічі збільшивши ліміт придбання готівкової валюти фізичними особами. Тепер кожен громадянин вправі купити валюту в одному банку на 12 тисяч гривень у день. Уже не доведеться фінустановам робити ксерокопію паспорта, клієнту достатньо його лише пред’явити. Відтак добувати долари або євро стане комфортніше, отже, зменшиться кількість охочих діставати їх на чорному ринку. Ще дві добрі новини від НБУ. По-перше, якщо раніше експортери, які реалізували на зовнішньому ринку, приміром, зерно, обов’язково мали продавати 75% валютної виручки на міжбанку, то зараз цю норму зменшено до 65%. У такий спосіб знижується для торговців потреба приховувати виручку, перерозподіляти її на фірми, зареєстровані за кордоном. По-друге, НБУ дозволив банкам з 15 червня змінювати курси купівлі та продажу валюти впродовж дня. З одного боку, для людей, бізнесу, самих фінустанов це, начебто, позитив. Але треба бути готовим до активізації курсових коливань, якими кілька разів на день «радуватимуть» громадян обмінники.
До речі, і прогноз інфляції на нинішній рік у НБУ поки що зберігає на рівні 12%. З усього видно, банкіри й надалі продовжують випромінювати оптимізм.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
Тим часом
Шведи закликають нас боротися з корупцією
Швеція як четвертий за розміром донор України наполягає на конкретних результатах реформ, заявив міністр підприємництва та інновацій Швеції Мікаель Дамберг на бізнес-форумі в Києві. При цьому Дамберг наголосив, що однією із головних реформ в Україні має стати реформа системи боротьби з корупцією.
