Чинні чемпіони Європи, іспанці, ніяк не могли зламати оборонний «бетон» чеського замісу. І лише під завісу матчу їм вдалося вирвати мінімальну перемогу.
Команда Іспанії під керівництвом Вісенте дель Боске привчила своїх прихильників до того, що довго запрягає і доволі повільно вкочується в турнір. На жодному із трьох попередніх великих футбольних форумів під орудою названого наставника «червона фурія» не вигравала на старті. Тому зустріч із Чехією для піренейців, як і очікувалося, була надто важкою.
Протягом усього поєдинку іспанці мали колосальну перевагу. Вони, як завжди, контролювали м’яч понад сімдесят відсотків ігрового часу, створили чимало гостроти біля воріт суперника. Але пробити воротаря Петера Чеха, котрий у процесі матчу впіймав кураж, їм ніяк не вдавалося.
Чехи, своєю чергою, контратакували вкрай рідко й лічені рази по-справжньому потурбували Давида де Геа. Він зіграв здорово в тих ситуаціях, коли біля його воріт ставало спекотно.
Утім, чехи цілком могли втримати «суху» нічию, але іспанці за кілька хвилин до завершення основного часу таки здійснили задумане, конвертувавши свою тотальну ігрову перевагу в переможний забитий м’яч. Відзначився Жерар Піке (на знімку). Уперше з Євро-2008 збірна Іспанії почала великий турнір з виграшу.
***
Чеський тренер Павел Врба попри мінімальну поразку залишився задоволений грою підопічних:
— Знали, що збірна Іспанії — фаворит нашого протистояння. Ця зустріч мала стати тестом для нас. Наші футболісти контролювали м’яч і мали моменти. Тому особливо прикро пропустити наприкінці зустрічі. Чехія грала на максимумі та могла забити. Але я задоволений своїми гравцями.
***
Усупереч очікуванням, Швеція й Ірландія подарували змістовний і яскравий футбол. Відносно рівні суперники, котрі розуміли, що набрати очки в інших матчах буде складно, вийшли боротися за перемогу.
М’яч краще тримався у шведів, але моментів створювали набагато більше ірландці. Ще в першому таймі вони могли пару-трійку разів засмутити Андреаса Ісакссона. Запам’яталося влучення в поперечину Джеффа Гендріка. А в самому дебюті другого тайму сольний прохід Шимуса Коулмена й разючий завершальний удар Веслі Гулагана принесли успіх Ірландії.
Потім настала черга шведів підвищити темп. Ірландці, здавалося, вистояли під першою хвилею натиску, але коли другий тайм перевалив за екватор, пропустили після не менш ефектної флангової атаки у виконанні шведів. Причому м’яч у власні ворота зрізав Кіран Кларк після прострілу Златана Ібрагімовича.
Обидві команди видали ще по серії атак у надії вирвати перемогу, але під завісу змирилися з результатом. Шукати щастя тепер доведеться, зміцнивши оборону, бо попереду — зустрічі з серйознішими суперниками.
***
Одним із головних розчарувань турніру вже зараз можна назвати Бельгію. Від неї чекають багато чого, але вже в матчі з міцною Італією хвалена бельгійська потенційно талановита і гостра атака показала себе групою безпомічних виконавців.
Солідні суперники довго придивлялися один до одного. Бельгійці більше метушилися, почали захоплювати територію. Натомість терплячі італійці спокійно пережили цей тиск і контратакою відкрили рахунок. Атаку ефектно завершив Емануеле Джаккеріні (на знімку).
Після цього могли спокійно ще й збільшити перевагу. Однак до кавалерійських наскоків не дійшло. Навпаки, була виважена гра і вичікування моментів для контрвипадів.
До перерви бельгійська збірна не могла розкачатися і вийти на потрібний темп дій. Це була якась розрізнена група: хтось періодично випадав із командних намагань, хтось пнувся зі шкіри. Відтак, у цілому нічого не виходило. Але після години гри бельгійцям удалося продертися ближче до воріт видатного майстра — 38-річного Джанлуїджі Буфона. Однак це стало додатковим приводом для ще більшого захоплення злагодженими і вправними діями оборони італійців.
«Блакитна ескадра» чудово і дуже чітко зіграла проти знервованого суперника, який, стрімголов кидаючись уперед, так і не зміг пробити відлагоджену оборону. А в компенсований час «червоні дияволи» ще й прогавили контратаку, яку завершив Граціано Пелле.
Отже, перше враження таке, що збірна Бельгії поки що не реалізувала свій ігровий потенціал і на третину. Натомість Італія показала зразки своєї найкращої гри.
Фото uefa.com.
