Учора Голова Верховної Ради України Андрій Парубій узяв участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна—НАТО і 92-го семінару Роуза-Рота «Трансформація України у неспокійному регіональному контексті».


У своєму виступі А. Парубій звернув увагу на необхідність здійснення глибоких і системних перетворень у державі на тлі серйозних внутрішніх і зовнішніх загроз, які кидають виклик самому існуванню Української держави.

За його словами, у цих складних умовах «для нас вкрай важливо, що із самого початку російської агресії проти нашої держави Парламентська асамблея НАТО послідовно засвідчує свою підтримку територіальної цілісності України, її незалежності, суверенітету та прагнення йти шляхом демократичних реформ». «Засудження агресивної політики Росії, незаконної анексії Криму, заклики до більш жорстких санкцій з боку ЄС та НАТО є для нас важливими сигналами у виступах парламентаріїв Альянсу, ухвалених Асамблеєю документах», — сказав глава парламенту.


А. Парубій нагадав, що два тижні тому в Тирані в Декларації 428 «Єдиний та рішучий порядок денний для НАТО на Варшавському саміті» Асамблея ще раз засудила триваючу окупацію Ро-сією української території, закликала до посилення співпраці з нашою країною та до підтримки внутрішніх реформ.


Парламентське спів-робітництво Україна—НАТО є динамічним, зазначив він. Свідченням цього є активні контакти між Верховної Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО на високому рівні під час двосторонніх візитів, регулярна участь постійної делегації Верховної ради України в заходах Парламентської асамблеї Україна—НАТО, діяльність між-парламентською ради Україна—НАТО, а також організації спільних парламентських круглих столів.


А. Парубій наголосив, що в умовах агресії Росії проти України наша держава вибудовує нову систему забезпечення національної безпеки, яка в середньостроковій перспективі спиратиметься передусім на власні можливості. «Проте Україні потрібні дієві зовнішні гарантії безпеки, — сказав він. — Особливо для нас важливо, щоб ці гарантії були на твердішому ґрунті після Будапештського меморандуму 1994 року. Україні потрібна всебічна допомога, в тому числі новітньою зброєю, розвідувальною інформацією для відбиття зовнішнього нападу, а також протидії впливу російської пропаганди. Обраний курс євроатлантичної інтеграції сприяє утвердженню в Україні демократичних цінностей, є важливим інструментом підтримки реформ у секторі безпеки і оборони України і забезпечує спільну протидію сучасним безпековим викликам і загрозам».


Глава парламенту наголосив, що за час російської агресії значно зросла громадська підтримка курсу на членство України в НАТО. «За даними різних соціологічних опитувань, — сказав він, — сьогодні майже половина українців підтримують вступ України в НАТО». На його думку, це фундаментальні зміни, які відбулися в свідомості українців за останні роки. «Ми виходимо з того і ми стоїмо на тому, що чинним є рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО. Ми переконані, що це рішення буде реалізовано. Нехай із часом, але, поза сумнівом, Україна стане членом НАТО», — сказав А. Парубій.


Сьогодні необхідно завершити системні реформи, 

наголосив глава парламенту.


«Пріоритетом для нас є максимальне поглиблення співробітництва з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в Альянсі, — підкреслив глава парламенту. — Мова йде передусім про широке коло глибинних демократичних реформ».


Пріоритетним завданням, за його словами, є досягнення до 2020 року повної сумісності сектору безпеки і оборони України з відповідними структурами країн—членів НАТО. А. Парубій нагадав, що в рамках цієї дорожньої карти у вересні 2015 року відбувся візит Генерального секретаря НАТО до України, де він спостерігав за спільними навчаннями, і вперше в історії нашої країни Генеральний секретар НАТО взяв участь у засідання Ради національної безпеки та оборони України. Це був важливий символічний крок.


Також у грудні минулого року під час візиту Президента України Петра Порошенка до Штаб-квартири Альянсу у Брюсселі було підписано дорожню карту оборонно-технічного співробітництва між Україною та НАТО, яка передбачає істотне зростання рівня нашої співпраці. 4 лютого 2016 року Верховна Рада ратифікувала угоду про статус Представництва НАТО в Україні. «І сьогодні ця дипломатична установа вже працює в повному форматі, — наголосив він. — 12 лютого цього року Президент України схвалив річну національну програму на 2016 рік, яка є основним програмним документом співробітництва України з Альянсом, спрямованим на максимальне зближення нашої держави з НАТО. Уже минулого тижня Президент України підписав указ про введення в дію рішення РНБО від 20 травня «Про стратегічний оборонний бюлетень України».


За словами глави парламенту, це документ оборонного планування, розроблений з метою визначення основних напрямів реалізації воєнної політики України та розвитку сил оборони до кінця 2020 року. «Стратегічний оборонний бюлетень» слугуватиме дорожньою картою оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах та принципах, якими керуються держави—члени НАТО. «Думаю, всі ці кроки дуже добре характеризують рівень відносин та рівень довіри, які нині складаються між Україною та НАТО», — зазначив А. Парубій.


Голова Верховної Ради повідомив, що кожного пленарного тижня парламент намагається приймати закони, які б збільшували безпеку держави і робили тіснішою співпрацю з Північноатлантичним альянсом. За його словами, на порядку денному є два законопроекти з цього напряму: законопроект про оборонне державне замовлення, а також законопроект, який посилює в Україні Сили Спеціальних Операцій. «І це одна з наших реформ в секторі безпеки, яка також передбачає створення Об’єднаного оперативного штабу для координації міжвідомчих сил, — додав він. — Я впевнений, що український парламент підтримає сьогодні ці ініціативи, як завжди під час війни підтримувались усі ініціативи безпекового та оборонного характеру».


Для протидії масштабній інформаційній війні, розв’язаній Росією


Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив на першочергових кроках здійснення реформ в Україні.


За словами глави парламенту, «до початку збройної агресії Росії втрачено багато часу, і на сьогоднішній день співвідношення військових сил України та Росії, звичайно, є на користь Росії». «Але це обумовлює для нас нагальну потребу проведення оборонної реформи в Україні, — підкреслив А. Парубій. — Іншого варіанта немає, адже Росія в будь-який момент може вирішити продовжити свою експансію в Україну».


Голова Верховної Ради повідомив, що на часткове задоволення цих потреб спрямована діяльність нових трастових фондів з реформування систем логістики і стандартизації, модернізації системи зв’язку та автоматизації управління військами, медичної реабілітації, перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, а також кіберзахисту.


Крім того, Україна запропонувала НАТО започаткувати трастовий фонд із розвитку спроможностей нашої держави у сфері стратегічних комунікацій для протидії масштабній інформаційній війні, розв’язаній Росією проти України та Заходу загалом.


«Ми розраховуємо на політичну і фінансову підтримку, посилення економічних санкцій по відношенню до агресора та інші види допомоги, в тому числі постачання нашій державі озброєнь», — підкреслив А. Парубій.


Він також акцентував увагу на необхідності в рамках політичного діалогу України з НАТО зосередитися на стратегії відновлення територіальної цілісності України — повернення Криму та Донбасу. «Наша головна мета у 2016 році зрозуміла — повернути мир в Україні, — сказав він і зауважив, що Україна виконує Мінські угоди, не-зважаючи на те, що інша сторона продовжує порушувати свої зобов’язання.


За словами А. Парубія, «альтернативи політичному рішенню немає, тому необхідно застосовувати ефективні міжнародні інструменти для підтримки дипломатичного шляху». «Без глобального тиску Росію не зупинити. Тиск повинен підтримуватися, поки Москва не почне поважати суверенітет своїх сусідів, — наголосив він і додав, що важливо доповнити санкції широкою та ефективною міжнародною присутністю на Донбасі, щоб допомогти реалізувати мирний Мінський план.


А. Парубій визначив «формулу мирного врегулювання»: виведення російських військ з території України, відновлення повного контролю над українським кордоном з Росією, проведення місцевих виборів на Донбасі відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ. Водночас він наголосив на важливості запустити міжнародний механізм деокупації півострова Крим і не ставити це питання на задній план.


Голова Верховної Ради підкреслив, що «вільна і незалежна Україна — це запорука вільної Європи». «Нині наші громадяни гинуть на фронті на Донбасі, зокрема, і за свободу Франції, за свободу вільної Європи, за свободу всього вільного світу. Вважаю, що цінності волелюбності та захисту свободи не можуть бути піддані ревізії на догоду політичним чи комерційним інтересам, — сказав він. — Нині внесок у міжнародну систему безпеки, мабуть, найбільший, ніж будь-коли раніше. Адже сьогодні частину саме України російський агресор перетворив на одну з гарячих точок на мапі світу. І українські воїни гідно протистоять найсерйознішій агресії в Європі з часів Другої світової війни. Переконаний, маємо робити спільний внесок у зміцнення безпеки на євроатлантичному просторі!».


Прес-служба апарату Верховної Ради України.

 

Пет Кокс, Голова Європейської фундації імені Жана Моне, колишній Голова Європейського парламенту, Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Андрій Парубій, Голова Верховної Ради України, Рейнел Андрейчук, Голова канадської місії спостерігачів, депутат парламенту Канади, співголова Міжпарламентської ради Україна—НАТО.


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.