Від великого до малого

У Сумах чимало комунальних підприємств, котрі потребують механізмів, обладнання та запчастин. Вистачає і заводів, які все це виробляють. Однак перші та другі, ніби ті паралельні лінії: ніколи не перетинаються. Той самий сумський «Міськводоканал» купує насоси в Чехії, хоча їх могли би виготовити на місцевих підприємствах — в акціонерному товаристві «Насосенергомаш», у концерні «НІКМАС» чи в Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні. «Сумитеплоенерго» теж збирає кошти із сумчан, бо орендує міську ТЕЦ і постачає жителям міста тепло і гарячу воду, та ще й виробляє і продає завдяки майну територіальної громади електроенергію. Однак котли та компресори теплоенергетики також купують за межами Сум, а іноді й далеко від України.
Колись великі сумські підприємства не були надто ревнивими: їм було байдуже, де купують обладнання малі. В них вистачало ринків збуту, і від того було добре всім. У тому числі й платіжному балансу держави, який тримався на прийнятному рівні завдяки зусиллям експортерів. Сумщина має географічну специфіку у вигляді 560-кілометрового кордону з «великим сусідом», тож природно, що місцеві виробники реалізовували свою продукцію здебільшого у Росії. Такі закони логістики: навіщо возити далеко, коли можна продати ближче. Однак за останні роки експортна виручка з Росії різко знизилась. У цьому не було б нічого поганого, якби експортери встигли переорієнтуватись на інші ринки збуту. Але цього не сталось, і сьогодні великі сумські підприємства ладні продавати свою продукцію навіть найдрібнішим покупцям, із якими раніше «не морочились».

Багаті теж плачуть

Керівники семи найкрупніших машинобудівних підприємств регіону звернулися до голови облдержадміністрації Миколи Клочка, щоби той доніс до центральної влади їх занепокоєння станом справ у галузі. Відбулася предметна розмова за круглим столом. Ми звикли до того, що допомоги потребують соціально не захищені громадяни чи бюджетні організації, котрі надають людям переважно безплатні послуги. Але щоб «плакала» промислова еліта, люди, яких зараз називають «топ-менеджерами» — такого раніше не траплялось.
Причини, з’ясовується, є, і вони вагомі. За словами М. Клочка, минулого року машинобудування «впало» на Сумщині на чверть, а в січні—квітні нинішнього — ще на 13,4 відсотка. І воно не зупиняється. Підприємства втратили традиційні ринки збуту багато в чому через державну політику, але держава в такій ситуації мала би зробити все можливе, аби компенсувати недобір.
Перший віце-президент концерну «НІКМАС» Павло Жарков вважає: такі можливості у влади є, але вони не використовуються.
— Керівники державних підприємств поводять себе у взаємостосунках, як удільні князьки, — каже промисловець. — Навіть ті, де частка держави становить 50 і більше відсотків. Іде активне лобіювання інтересів зарубіжних виробників. Воно навіть не приховується.
Нинішнього року підприємства формують виробничі плани на наступний рік. Ці плани залежать від кількості й масштабності укладених контрактів. Але, щоб виграти контракт, треба перемогти в тендері. В залежності від цього будується кадрова політика підприємства: якщо не буде роботи, доведеться скорочувати людей. А це вже — соціальна проблема, яка впливає на ситуацію і в регіоні, і в державі. Здавалося б, керівники державних структур мають розуміти такі речі в першу чергу, але їхні дії сумських топ-менеджерів розчаровують.
— Я ознайомився з інвестиційним планом державної компанії «Укргазвидобування», — продовжує П. Жарков. — Він складений на період до 2020 року. Думаєте, для когось із нас у цьому документі знайшлося місце? Купуватимуть обладнання у США, Аргентині й навіть у Росії, у Новгороді. Звучать відомі торгові марки: «Аріель», «Аякс», «Солар». Ми зробимо не гірше «Солара», зате дешевше й швидше. Абсолютно не боїмося конкуренції, але створіть для всіх однакові умови на ринку. «Укргазвидобування» відхилило нашу тендерну пропозицію через те, що одна з довідок у пакеті документів «не відповідала вимогам». Не так давно ми брали участь у тендері, який оголосила інша державна монополія — «Укртрансгаз». Там також нас «відмели» з формальних причин: через те, що «існують неврегульовані в судах претензії». Невже є підприємства, у яких десь у суді не розглядається якась справа?

Є питання до тендерів

Обладнання Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання уже не одне десятиріччя працює на нафтогазовидобувних промислах багатьох держав, безперебійно експлуатується на атомних електростанціях та різноманітних виробництвах. В сьогоднішніх умовах, за словами генерального директора підприємства Олексія Цимбала, в об’єднанні можна було би створити військово-виробничий кластер: є все, що для цього необхідне. Однак підприємство змушене виживати, перебиваючись на дрібних замовленнях.
— Тендерні умови зараз виписують так, що вже наперед видно, хто переможе, — вважає О. Цимбал. — Я вважаю, там не можна вказувати конкретне обладнання: лише його параметри та виробничі характеристики. А в тендерних пропозиціях треба зазначати не лише ціну продукції, а й увесь комплекс витрат, у тому числі й на монтаж та обслуговування.
Керівник Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання наголошує, що для державних монополій такі вимоги мають бути обов’язковими. Зараз частка вітчизняних підприємств серед учасників тендерів становить лише 15 відсотків, а необхідно, щоб було не менше половини. Багато держав саме в такий спосіб захищають вітчизняних товаровиробників. А в деяких країнах «чужих» до участі в тендерах допускають лише тоді, коли свої нічого не можуть запропонувати.
За словами О. Цимбала, підприємство, яке він очолює, втратило дві третини ринків збуту. Найбільше — в Росії.
— У найближчі роки ми сподіваємось на 50—70 відсотків замовлень в Україні, — ділиться він. — Інших варіантів не бачимо.
Оптимістичніше налаштований голова правління ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» Юрій Осіпенко. За його словами, донедавна підприємство продавало в Україні лише 1—2 відсотки продукції, але сьогодні ця частка зросла до 20. Ю. Осіпенко вважає неприйнятною практику відсутності авансування під час виконання державних замовлень. Переможець конкурсу змушений все зробити своїми силами, і лише потім одержує оплату згідно з умовами договору. Власне, часто саме через це вітчизняні підприємства, у яких не вистачає обігових коштів, позбавляються можливості брати участь у тендерах.

Економіка — понад усе

Директор ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Віктор Чернявський вважає, що протягом останніх 4—5 років економікою в Україні ніхто предметно не займався. Деякі діячі бралися за неї лише тоді, як з’являвся приватний інтерес. Тим часом підприємство тримається на плаву: цього року вже виграли три тендери. Голова облдержадміністрації Микола Клочко зауважив: мабуть, виграли тільки через те, що продукція сумського трубного заводу унікальна, і мало хто в світі може запропонувати щось схоже.
За словами В. Чернявського, в Сумах можуть виготовити кращі стволи для артилерійських систем, ніж будь-де в Росії.
— Можемо зробити навіть краще, ніж у США, — додав він.
Однак високоякісна трубна продукція належним чином в Україні не затребувана. Її рідко замовляють навіть підприємства оборонного комплексу, хоча без сумських заготовок неможливо зробити жодного гарматного дула «багаторазового використання».
Голова постійної комісії обласної ради з питань промисловості Андрій Кисіль поінформував: на останній сесії 28 депутатів проголосували за те, аби повністю розірвати економічні стосунки з Росією. Рішення прийнято не було, але така позиція має місце, і в неї досить багато прихильників.
— Як тільки знайдете заміну російським ринкам, я перший проголосую за цю пропозицію, — відповів за всіх директорів В. Чернявський. — Але якщо люди залишаться без роботи, до облради прийде 500 чоловік і запитає: чим годувати сім’ї?
Учасники круглого столу вирішили створити робочу групу, яка підготує текст звернення до центральних органів влади щодо промислової політики в державі та запропонує варіанти підтримки галузі машинобудування. Документ винесуть на найближчу сесію облради, яка надасть йому ваги голосами депутатів.

Сумська область.

 

 

Під час круглого столу — керівники машинобудівних підприємств Сумщини на зустрічі в облдержадміністрації.

Фото Наталії ІСІПЧУК.