Учора профспілка працівників Національної академії наук України провела масову акцію протесту з пікетуванням Кабінету Міністрів (на знімку). Це вже другий такий захід за останні два місяці. Науковці вимагають внесення змін до держбюджету у частині збільшення видатків наукових установ на 621,782 млн. грн. (законопроект № 4477).
«Стан фінансування науки в нашій державі визнано катастрофічним. Якщо бюджет НАН торік був 2,2 млрд. грн., то нині — 2,05 млрд. грн. Цих коштів не вистачає навіть на фонд оплати праці», — констатував голова профспілки працівників НАН України Анатолій Широков під час прес-конференції напередодні акції.
За таких умов людей просять брати відпустки без збереження заробітної плати, а інститути працюють у режимі неповного робочого тижня. До того ж із року в рік відбувається зменшення кількості кадрів. Лише за минулий рік майже 2800 осіб залишило академію, а за роки незалежності кількість науковців з майже дев’яноста тисяч скоротилась до 34 тисяч. Водночас за даними ЮНЕСКО, кількість осіб, які працюють у сфері науки, у світі за п’ять років збільшилась на 20 відсотків, у НАН — зменшилась на 17. Кожне підвищення зарплати у профспілці сприймають як катастрофу, оскільки за нестачі коштів вимушені скорочувати людей, зменшувати кількість робочих днів або перекидати частину обов’язкових надбавок, від чого фактична зарплата не збільшується. За минулий рік середньомісячна зарплата в академії становила майже 4 тис. грн., цьогоріч вона скоротилась до 3,5 тис. грн.
«Це все спричиняє шалений моральний тиск на працівників, адже ти не знаєш, чи працюватимеш завтра, чи, може, тобі запропонують звільнитися. Є випадки тяжких захворювань. Важко однозначно пов’язати це, але я думаю, що зв’язок тут є», — прокоментував віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній.
Ще одна вимога працівників наукової галузі — це поетапне виконання нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яку затверджено торік. У прикінцевих положеннях цього закону прописано, що обсяг фінансування наукової діяльності з січня 2020 року має становити 1,7 відсотка від ВВП (у цьому році маємо антирекордні 0,2 відсотка).
«Країна без науки — це країна без майбутнього. У всьому світі визнано, що вкладення в інновації та новітні технології на одиницю ВВП приносить найбільший прибуток. Якби фінансування збільшилося хоча б до 0,7 відсотка від ВВП, то наука ожила б і могла ефективно працювати», — зазначив Анатолій Широков.
До слова
Завдяки інститутам НАН вдалося продовжити термін експлуатації шести енергоблоків атомних електростанцій. З розрахунку на один енергоблок — це 1,5 млрд. грн. економії на рік. Також з подачі науковців застосували технологію безстикового зварювання до 5 тис. км залізничних рейок, завдяки чому змогли збільшити швидкість поїздів.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
