Міжнародний автомобільний пункт пропуску «Устилуг—Зосін», що на україно-польському кордоні, потребує негайної реконструкції. Щоб привернути увагу до його проблем, народний депутат від Володимир-Волинського виборчого округу №19 Ігор Гузь організував прес-тур. Захід проводився в рамках Програми USAІD «Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».

Зачинений туалет і... розкритий дах

Дорожні вказівники на шосе Луцьк—Устилуг постійно нагадують про наближення до пункту перетину кордону. Якась година і ми вже на місці призначення. Але передчуття свята зустрічі зі священними рубежами держави виявилось оманливим. Замість радості — глибоке розчарування. Там, де починається Україна, — безлад. Відверто кажучи, чекали іншого. Зачинений на замок туалет, розкритий дах над одним із каналів пропуску, зарослі бур’яном під’їзди, не побілені бордюри, під знаком «Україна» — калюжа... Та найбільше вразило сухе крислате дерево над постом прикордонників одразу на виїзді з мосту через Західний Буг: без кори, а відтак давній мрець. За доброго вітру впаде і причавить когось. Якими ж то проблемами живуть місцеві митники і прикордонники, що навіть на це не звертають увагу?

Уже років з десять йде мова про необхідність реконструкції МАПП «Устилуг—Зосін». Навіть проект було розроблено і кошти Євросоюзом виділено — 5,5 мільйона євро. З пайовим внеском України мало бути понад шість мільйонів. Здати оновлений об’єкт планувалося ще в грудні минулого року. Не судилося... Більше того, половину із зазначеної суми нібито вже використано на земляні роботи. Молодші колеги з цікавістю оглядають два невеликі котловани з виведеними навіть не до поверхні фундаментами, в які «закопано» ці три мільйони євро. Відверто кажучи: важко повірити. Ініціатор поїздки народний депутат Ігор Гузь, зреагувавши на наше обурення, пообіцяв відшукати, куди поділися ці гроші.

У вересні сюди нібито знову мають прийти будівельники. Їм належить виконати робіт на три мільйони євро. Однак упевненості, що буде саме так, немає навіть у начальника митного поста «Устилуг» Олександра Оникійчука.

Археологи сказали: чіпати не можна

Яким буде після цього МАПП «Устилуг—Зосін», поки що можна побачити лише на планшетах проектувальників. Картинка вражає, ось би все це було зроблено. Показували ж бо ще красивішу, однак ті, хто її кілька років тому малював, забули про одну «маленьку» деталь: площа забудови обмежена давньоруським городищем ІХ—ХІІІ століть, тож довелося зупинити роботи і вносити корективи.

Олександр Оникійчук повідомив, що вже проведено археологічні розкопки і перешкод для продовження реконструкції митного пункту пропуску немає. Вали городища не чіпатимуть, а, навпаки, укріплятимуть, а перед ним збільшать кількість під’їзних смуг.

— Раніше митний перехід за добу перетинало до 400 автомобілів, на сьогодні потік машин збільшився майже вдвічі, а ще цим шляхом їздить 28 рейсових автобусів, — зауважує голова Устилузької об’єднаної територіальної громади Віктор Поліщук — Нині пропускна спроможність — 700 автомобілів за зміну (12 годин). Перший проект реконструкції, який ще презентував нині вже покійний голова ОДА Борис Клімчук, передбачав пропускати за добу до трьох тисяч машин і 40 рейсових автобусів. На жаль, реалізувати його не можна, оскільки на цьому місці розташовано древнє городище. Тож проблеми із в’їздом на міст через Західний Буг залишаться.

Оскільки пункт пропуску в Устилузі розташований у місті й обмежений давньоруським городищем, то найбільша проблема з розширенням його території. Сьогодні він займає площу лише 3,1 гектара. Перший проект реконструкції передбачав збільшити її на 1,1 гектара, але нічого не вийшло. Тому роботи проводитимуть на тих самих площах.

У сусіда хата біла...

По той бік Західного Бугу, в Польщі, ситуація зовсім інша: пункт пропуску «Зосін» розташований поза населеним пунктом, не обмежений у просторі. Десяти гектарів, які має нині, йому вистачає. Поляки вже давно облаштували всю інфраструктуру і вигляд мають цілком європейський. Щодо Устилуга, то тут діє лише пункт пропуску на в’їзд в Україну для легкових машин і автобусів. Шлях вантажівкам закрито. Відповідно так само змушені працювати і в Зосині. Там на шести смугах почергово українською і польською сторонами здійснюється митний і прикордонний контроль транспорту, що виїздить з України.

Щодо затвердженого проекту, то він передбачає будівництво адмінприміщення для прикордонних і митних служб, облаштування в ньому робочих місць для колег із Польщі, оскільки планується запровадити спільний контроль на території України за напрямком в’їзду в Україну. Передбачається також встановити стаціонарний сканер (сьогодні його немає), облаштувати бокси для поглибленого огляду. На в’їзд буде вісім смуг руху, тепер їх п’ять.

Журналісти поцікавилися, а чи вистачить на все трьох мільйонів євро, на що начальник митного посту лише знизав плечима, мовляв, не будівельник, розуміється на цьому погано. Водночас висловив надію, що незабаром визначиться підрядна організація для проведення робіт і є надія — вже в серпні-вересні вона розпочне реконструкцію переходу.

Присутній під час розмови народний депутат Ігор Гузь зауважив, що найближчим часом планує зустрітися з керівником Державної фіскальної служби Романом Насіровим і запросити його на Волинь, у тому числі й сюди, в Устилуг.

— Україна готується до запровадження безвізового режиму з ЄС і ми маємо готуватися до цього, — стверджує Ігор Гузь. — Уже сьогодні слід думати, як спрощувати пропускний режим, як забезпечити роботу пунктів пропуску, коли збільшиться потік автомобілів. Другого мосту ми, звичайно, в Устилузі не побудуємо і цей не розширимо, але маємо максимально використати можливості міжнародного проекту.

Швидше за все, реконструкцію МАПП «Устилуг—Зосін» до кінця 2016 року не завершать навіть за найсприятливіших умов. Не виключено, що Україна знову проситиме пролонгувати проект.

Бродячі пси і «Файна кнайпа»

Оскільки обмежені площі не дають змоги розмістити поруч із пунктом пропуску і сервісну зону, вона розташована перед в’їздом до Устилуга. Щоразу, приїжджаючи в це прикордонне містечко, доводиться минати довжелезну чергу автомашин. Хто і коли має їхати, регулюють прикордонники. Раніше черга стояла в самому Устилузі, блокуючи його вулиці, заїзди у двори, задимлюючи повітря вихлопними газами, створюючи нестерпні умови для містян у нічний час шумом двигунів і гамором подорожуючих. Тепер усе це перемістилося в передмістя. З інтересом розмовляємо із власниками автівок. Вони задоволені: приїзд журналістів прискорив рух черги. Зреагували навіть десь там за Бугом. Сучасний зв’язок багато значить!

А ось позбутися допитливої журналістської братії в сервісній зоні не так просто. Дивуємося занедбаним і давно не фарбованим вагончикам, де розміщено різні служби, без яких не можна обійтися під час перетину кордону. Іронічну посмішку викликає будка з претензійною назвою «Файна кнайпа» (Добрий шинок, корчма, пивниця. — М.С.) з кількома стійками у вигляді перевернутих бочок і зграєю бродячих псів поміж ними. Всюди сміття, нескошена трава на узбіччі. Голова Устилузької об’єднаної територіальної громади Віктор Поліщук зітхає, коли звертаємо увагу на цей безлад.

— Сервісна зона давно не відповідає жодним стандартам, — погоджується Віктор Ростиславович. — Готуючись до «Євро-2012», Устилузька міська рада просила власників тих МАФів привести кіоски до якогось людського вигляду, але вплинути так і не змогла. Земля — їхня, і господарі роблять на ній усе, що хочуть. Більше того, Устилузька ОТГ змушена виділяти 140 тисяч гривень на прибирання сервісної зони. Бо окремі подорожуючі викидають папірці і пластиковий посуд просто з вікна, іноді везуть сміття навіть з Володимира-Волинського.

Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик так само налаштований розбудувати нову сервісну зону, за яку не було б соромно.

— У бік села П’ятидні від АЗС є 1,4 кілометра шосе, смуга відводу від осьової лінії якого — 24 метри, — зауважує Віктор Поліщук. — Там достатньо місця для будівництва нової сервісної зони. Минулого тижня приїжджали проектувальники, які почали виготовляти проектно-кошторисну документацію. Але справа ця дороговартісна: лише на облаштування дорожнього полотна треба 20 мільйонів гривень. А ще необхідні огорожа, відбійники, освітлення, біотуалети...

Продовжуючи тему, Ігор Гузь зауважив, що Україна має не лише розбудовувати вже наявні пункти пропуску, а й відкривати нові. Зокрема, Адамчуки—Збереже в Шацькому районі та Кречів—Крилув в Іваничівському. Щодо Устилуга, то, реконструюючи цей міжнародний автомобільний пункт пропуску, добре було б заразом подбати і про ремонт шосе з Володимира-Волинського, і про благоустрій самого містечка. Україна має привітно зустрічати гостей, приємно вражати їх із перших хвилин перебування на своїй території.

Устилуг
Волинської області.

 

 

Голова Устилузької об’єднаної територіальної громади Віктор Поліщук — найбільш зацікавлена особа в розбудові пункту пропуску.

 

 

Вали стародавнього городища нависають над пунктом пропуску.

 

 

Інтерв’ю журналістам дають начальник митного поста «Устилуг» Олександр Оникійчук, народний депутат України Ігор Гузь та заступник начальника відділу прикордонної служби імені Івана Пархоменка Львівського прикордонного загону Вадим Стецюк.

Фото автора.