Парламентські слухання з теми «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи» зібрали в сесійній залі народних депутатів, представників уряду, експертів, правозахисників, громадських активістів (на знімку). Учасники звертали увагу на теперішнє становище громадян України, які мешкають на півострові, та говорили про можливі кроки української влади і стосовно повернення території, і для збереження зв’язків кримчан із Батьківщиною.

 

 

«Крим перетворився на тюремний острів Алькатрас. Це вже не той півострів, який ми всі знаємо, який ми всі любимо, це абсолютно інша ситуація. І тому так важливо, що нарешті Верховна Рада через два з половиною року після окупації Криму проводить ці парламентські слухання», — заявив їх ініціатор народний депутат Олексій Гончаренко.


Промовці зазначали: перш ніж говорити про реінтеграцію півострова, спочатку потрібно домогтися його деокупації. Головним інструментом мають стати дипломатичні зусилля та тиск міжнародної спільноти, вважають учасники слухань. Крім того, варто пов’язувати разом проблему Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донбасу, в тому числі — під час міжнародних перемовин щодо врегулювання ситуації на сході України.

«Максимально консолідувати наших партнерів, щоб змусити Росію повернутися в межі міжнародного права, відповідно відновити територіальну цілісність України, — наголосив народний депутат України Рефат Чубаров. — Не може бути пріоритетів: по-перше, — Донбас, Луганськ, потім — Крим. Все має одну мету — відновлення територіальної цілісності України. Єдиний кордон, єдині санкції. Війна розпочалася з Криму і війна має завершитися поверненням Криму».


Стратегія деокупації потрібна, але має йтися не про повернення території, а про повернення людей, переконана Уповноважений Верховної Ради України із прав людини Валерія Лутковська. «Ті, хто сьогодні опинився на підконтрольній Україні території, мають бути забезпечені повним спектром тих прав, які вони мали доти, поки не залишили Крим. Крім того, ми маємо подумати про те, що на території Криму з тих чи інших причин залишилися громадяни України, і вони повинні відчувати турботу своєї держави про них», — підкреслила омбудсмен.


Учасники обговорення наводили приклади, як дії української влади ускладнюють життя мешканців півострова. Зокрема, про те, як важко оформити українське свідоцтво про народження дитини чи свідоцтво про смерть, вклеїти фото до паспорта після досягнення 25-річного та 45-річного віку, оскільки для вирішення таких питань потрібно виїздити на материкову частину країни, іноді не раз. Громадські активісти вважають несправедливими митні правила, за якими кримчанин, який виїздить із півострова, може везти з собою лише обмежену кількість майна для облаштування на новому місці. Зазнають дискримінації і переселенці, які повинні регулярно підтверджувати свій статус, і процедура ця щоразу складніша і складніша. Без довідки внутрішньо переміщеної особи кримчанин стає нерезидентом та обмежений у банківських послугах.


Позитивним кроком учасники слухань назвали ініціативу Міністерства освіти й науки, яке дало змогу випускникам з окупованих територій вступати до українських вишів за спрощеною процедурою. На черзі — отримання української освіти без виїзду з півострова. А от інформаційна політика нашої держави зазнала нищівної критики: промовці зазначали, що українське слово не пробивається до окупованого Криму, попри встановлені на кордоні ретранслятори. Громадські активісти вважають, що Україна повинна шукати різні варіанти впливу на «мізки» людей. Щоправда, запитання повисло в повітрі: представник Міністерства інформації послалася на те, що ретрансляція на окуповану територію — не прерогатива відомства.


«Росія робить усе, щоб нам не було кого повертати: виховує українофобію через телевізор, змінює демографічний склад населення, що саме по собі є воєнним злочином, і до всього методично знищує незалежне громадянське суспільство, яке мало б стати одним із ключових чинників реінтеграції», — зазначила голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук, яка розповіла про широкий арсенал репресій, що їх використовує окупант. На думку правозахисниці, потрібно долати інформаційну ізоляцію Криму, а також ширше писати про ситуацію на півострові в українській пресі. «Слід розвивати зв’язки з релігійними, професійними, культурними спільнотами Криму на теми, які становлять предмет їхнього інтересу. А людям, які зберегли українське громадянство, слід максимально спростити адміністративні процедури завдяки онлайн-урядуванню», — додала активістка.


Перший заступник міністра у справах окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі в коментарі «Голосу України» після завершення слухань пообіцяв, що висловлені учасниками пропозиції будуть враховані: «Ми пропонуватимемо створення центрів адміністративних послуг, які будуть розташовані на адміністративному кордоні з Кримом і де наші громадяни зможуть отримати весь набір послуг — від нотаріальних і до отримання паспортів та інших документів. Щодо кримчан, які мешкають нині на підконтрольній українському уряду території, — ми повинні проаналізувати нормативно-правові акти які стосуються внутрішньо переміщених осіб, ефективність цих документів. Ураховуючи громадську думку, пропонуватимемо або внести зміни до цих актів, або вжити інші кроки, спрямовані на полегшення життя цих людей».


«Стратегія деокупації і Криму, і Донеччини, і Луганщини — це залежить тільки від нас. І якщо ми не будемо про це дбати, то ніхто за нас цього не зробить. Ми мусимо об’єднати зусилля для того, щоб наш голос у цьому питанні звучав в унісон», — закликала, завершуючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.