З якою рослиною у вас найбільше асоціюється свято Трійці? Швидше за все, з аїром, або як його ще називають, татарським зіллям. Коли ця рослина потрапила в Україну, достеменно невідомо. Зате є точна дата появи його у Відні. Це сталося 1574 року. А передісторія така. З Османської імперії сюди возили якісь дуже смачні солодощі. З чого вони — ніхто не знав. Тож можна собі уявити, як зрадів ботанік Клузіус, директор ботанічного саду, коли отримав від дипломата в Константинополі шматок кореневища, придатного для посадки. Перше розчарування було через три роки, коли новосел зацвів. Квітки були дрібні й геть невиразні. Ботаніки назвали рослину Acorus calamus, тобто «негарна тростина». А потім було нове розчарування. У ботанічному саду побував польський лікар і страшенно здивувався, нащо тут посадили цю татарську траву, яка в Литві росте скрізь по берегах водойм.
У Польщі теж прикрашають помешкання цією рослиною, теж називають татарським зіллям або татараком. Це ще один доказ того, звідки ця рослина з’явилася в наших краях. А коли? Ясно одне: давно. Бо цей вид не дає насіння, розмножується тільки вегетативно. Тож не міг за короткий час зайняти великі території. В одній з польських публікацій написано, що татари, везучи з собою запаси води, кидали туди кореневища аїру — це ароматизувало її, сприяло збереженню. А потім, коли викидали, ця рослина обживала нові території. Українські джерела стверджують, що татари вірили: аїр у затруєній воді рости не може, тому возили з собою і кидали у всі водоймища.
На Клечальну суботу долівки українських хат не випадково встеляли татарським зіллям. Це мало не тільки естетичне чи обрядове значення, а й дезинфікувальне. А ще відлякувало шкідливих комах. Одяг у скринях перекладали гіллям аїру — від молі.
Під час виготовлення парфумів ефірна олія цієї рослини служить для закріплення ароматів. Витяг з кореневищ використовується при виготовленні мила, жувальних гумок, ополіскувачів рота. З них готують чай, у невеликих кількостях використовують як приправу при приготуванні різних страв, напоїв.
А серед них є і дещо несподівані. У Польщі алкоголь із сильним ароматом, виготовлений з татараку, називають кальмусівкою (від уже згадуваного латинського calamus). А ще в Польщі знають татарчівку скочівську (Скочів — місто недалеко від Чехії). Історія татарчівки досить давня. Стверджують, що сягає 18 століття. А почалося з того, що настоянкам кореневищ татарського зілля на алкоголі стали приписувати лікувальні властивості, передусім щодо шлунково-кишкового тракту.
До речі, Інтернет — і український, і наших сусідів-поляків — рясніє пропозиціями придбати татарське зілля.
