Так збіглося, що напередодні Всесвітнього дня біженців Управління у справах іноземних громадян Республіки Польща (УСІГ РП), яке вирішує долю іноземців, котрі звертаються із заявами щодо надання відповідного статусу, опублікувало підсумкові дані (станом на 12 червня 2016 року), аналіз яких дає підстави стверджувати, що наших співвітчизників біженський статус у цій сусідній країні цікавить мало.

 

З 2003 до 12.06.2016 рр. із заявами про надання міжнародного захисту до відповідних польських органів зверталися 5.913 українських громадян. Цього року (станом на 12 червня) соціальною допомогою керівника УСІГ РП був охоплений 1 661 громадянин України, а на розгляді перебуває 637 подань щодо надання захисту. Статус біженця отримали рішенням керівника УСІГ РП та Ради у справах іноземних громадян 2 особи — у 2013-му, 2 — у 2015-му, 14 — у першій половині 2016 року.


На фоні аналогічних заяв інших іноземців (пальму першості тримають громадяни Росії та Таджикистану), статистика свідчить про те, що кількість «українських» заяв на отримання статусу біженця не така вже й велика: якщо у 2014 році вони становили 34% від загальної кількості, то в 2015-му — лише 19%, а на 12.06.2016 р. — 10%.


Звіт УСІГ РП дає змогу встановити «портрет» українських претендентів на отримання міжнародного захисту, на підставі заяв, поданих ними в 2016 році. За національністю 89% становили українці, 6% — росіяни, решту — татари та поляки. За регіонами походження: 65% — вихідці з Донецької області, 18% — з Луганської, 9% — з Криму, 8% — з інших областей.


Працівники УСІГ РП вказують на кілька профілів українців, що бажають отримати міжнародний захист у Польщі. Близько 14% — це ті, хто задекларував політичні переконання, що не відповідають політиці «ДНР/ЛНР» чи нинішньої кримської влади, за які, за їх твердженням, зазнавали переслідувань, фізичного насилля та допитів з боку силових структур сепаратистів та кримських властей, які погрожували їм позбавленням волі чи життя. До «кримського профілю» відносять 9% аналізованої групи заявників, які відчувають загрозу своїй безпеці через декларовану українську або татарську національність та релігійну приналежність, а також виступи за приналежність Криму до України. Профіль «східної України» — головною причиною виїзду до Польщі вказують небезпечну ситуацію у регіоні їхнього проживання, публічні висловлювання за територіальну цілісність України та переслідування через віросповідання чи національність.

Варшава.