За німецькою статистикою, у ФРН нині зареєстровано майже 1 млн. 400 тисяч біженців із азійських, африканських та інших країн, охоплених війнами, збройними конфліктами, а також економічними кризами. Право на притулок їм гарантує Основний Закон Німеччини, а відтак і забезпечення усіх необхідних життєвих потреб. На що уряд країни спрямовує величезні кошти.
Але, попри це, таке право рідко надається українським біженцям. Німецькі міграційні служби не поспішають задовольняти заяви українських мігрантів на надання притулку. З початку збройного конфлікту на Донбасі з таким проханням до німецької влади звернулося 4658 громадян України. Позитивну відповідь одержали лише 54 особи. Решті відмовлено — з вимогою негайно залишити країну. Здебільшого тим, хто в’їхав у ФРН за шенгенськими візами, наданими третіми країнами. В такому разі їхню долю вирішуватимуть за місцем першої реєстрації. За аргументом політичної більшості в німецькому парламенті, Україну тут вважають «безпечною країною». А надання притулку мігрантам із таких регіонів можливе лише на підставі факту їх політичного переслідування.
Тим часом навіть примарні надії українських утікачів від війни, які дісталися ФРН, перекреслила канцлер Ангела Меркель, котра на одному з регіональних з’їздів своєї партії заявила: «На сході України триває громадянська війна». На що негайно відреагував крупний німецький капітал, представники якого наполягають на скасуванні економічних санкцій, запроваджених проти Росії у зв’язку з ескалацією конфлікту на Донбасі.
Тож українських шукачів кращої долі поки що хоч і не депортують з країни, але й тримають їх у «підвішеному» стані — не відмовляють остаточно у притулку, проте й не дають жодних надій на нього.
Берлін.
