У Полтаві відбулося засідання круглого столу з питань впровадження Закону України «Про співробітництво територіальних громад» (на знімку). Його організували Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з облрадою та ОДА за сприяння Німецького товариства міжнародного співробітництва (GІZ).

Народні депутати, управлінці, експерти, практики місцевого самоврядування зібралися в обласному центрі рівно через рік після проведених тут виїзних комітетських слухань зі згаданої тематики. Така увага до регіону зовсім не випадкова. Відкриваючи круглий стіл, голова комітету Сергій Власенко наголосив на тому, що саме Полтавщина є беззаперечним лідером у реалізації прийнятого два роки тому Закону «Про співробітництво територіальних громад». Адже з 37 офіційно зареєстрованих Мінрегіонбудом договорів про таке співробітництво 17 географічно «прив’язані» до громад Полтавської області. Із них п’ять проектів уже реалізовано.
До того ж лише грантове співфінансування з залученням коштів іноземних партнерів становило 100 тисяч євро. Левова частка всіх угод про міжмуніципальне співробітництво згуртувала 
територіальні грома-
ди краю на спільне розв’язання однієї з найпекучіших на сьогодні проблем — поводження з твердими побутовими відходами, ліквідація так званих стихійних звалищ і, власне, оздоровлення довкілля. Не менш важливим підґрунтям такого єднання стала необхідність забезпечити належну пожежну охорону передовсім у селах із придбанням спеціальних автомобілів, відремонтувати дороги, реконструювати амбулаторії сімейної медицини, створити сучасні трудові архіви тощо.
Водночас учасники засідання констатували: 17 регіонів нашої держави ще взагалі не долучилися до втілення в життя таких проектів міжмуніципального співробітництва. Хоча проблем там не менше, ніж на Полтавщині... За таких обставин Сергій Власенко вважає базовий закон таким, що «несправедливо недооцінений» багатьма територіальними громадами та їхніми очільниками. Тим паче що, на його переконання, йдеться про своєрідну дорожню карту для «еволюційного, а не революційного» реформування місцевого самоврядування із забезпеченням реальної добровільності та інших визначальних принципів демократії.
Саме поступовий, без адміністративного тиску, рух до укрупнення громад із використанням можливостей згаданого закону, вочевидь, запобіг би виникненню ситуацій, за яких деякі вчорашні сільради сьогодні хочуть вийти з об’єднаних утворень. Але не можуть через брак законодавчої бази... Тож у профільному комітеті парламенту, за словами його керівника, вже готують відповідні зміни до іншого закону, які даватимуть громадам можливість не лише для умовних «шлюбів» із сусідами, а й для цивілізованих «розлучень». Та ще важливіше запобігти набиванню таких гуль. За цих умов досвід «першопрохідців» взаємовигідної співпраці громад набуває особливого значення.
Деякі з них на Полтавщині взялися за втілення в життя справді інноваційних проектів, реалізувати які донедавна взагалі видавалося неможливим. Скажімо, заступник міського голови Миргорода Сергій Павленко розповів про те, як, здавалося б, типовий договір про створення умов для цивілізованого поводження з твердими побутовими відходами посприяє розширенню площі курортного міста-райцентру на чотири тисячі гектарів, тобто в півтора разу! Йдеться про міжмуніципальну угоду з п’ятьма довколишніми сільрадами, які в обмін на за-
провадження миргородськими комунальниками роздільного збору сміття на їхніх територіях погодилися «відірвати» від себе й передати місту прилеглі до нього території, де зазвичай господарюють «дачники». Зрозуміло, що цей договір може стати першим кроком до реального об’єднання громад.
Не менше вразив учасників круглого столу й проект «Співробітництво територіальних громад в частині делегування виконання завдань у сфері ведення Реєстру територіальних громад», який представила секретар Гребінківської міської ради Людмила Цапенко. Згідно з ним усі (!) 16 сільських рад району делегували згадані повноваження, в тому числі й стосовно реєстрації місця проживання громадян, відповідному міськвідділу їхнього райцентру. Останній, на відміну від сільрад, особливо віддалених і малочисельних, має для цього належне матеріально-технічне й кадрове забезпечення. Діятиме він, звісно, на умовах співфінансування. Проте іще важливіше те, що в такий спосіб фактично спростовуються відомі страшилки про додаткові витрати на децентралізацію, за якої, мовляв, свої реєстраційні та інші служби доведеться створювати мало не в кожному хуторі...
За бажання разом громадам цілком під силу знайти справді оптимальні варіанти реформування, що насправді не спустошуватимуть їхні скарбниці, а навпаки — поповнюватимуть додатковими надходженнями. З цим погоджувалися практично всі учасники круглого столу. Водночас вони привернули увагу до проблем, пов’язаних із необхідністю вдосконалення законодавчої бази стосовно фінансових аспектів співпраці, умов приєднання до таких договорів уже в процесі їхньої реалізації, відповідальності сторін тощо. Свої міркування з цього приводу та пропозиції до проекту рекомендацій круглого столу висловили народні депутати Андрій Река, Юрій Бублик, Олександр Дехтярчук і Віталій Курило, голова Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів» Володимир Удовиченко та інші.
Під час засідання презентували також навчально-практичний посібник «Співробітництво територіальних громад» за загальною редакцією доктора наук з державного управління В’ячеслава Толкованова та заступника керівника проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GІZ) «Реформа управління на сході України» Тараса Журавля.

Полтава.

Фото автора