Із часів закінчення війни, яку розв’язала гітлерівська Німеччина проти Радянського Союзу, минуло 70 років, але інтерес до неї не зменшується. Як і до початку, котрий досі є темою для досліджень, суперечок та дискусій не лише на теренах уже колишньої наддержави, а й у самій ФРН. Тут відбулося і сьогодні відбудеться чимало пам’ятних заходів, приурочених до 75-ї річниці нападу Німеччини на СРСР.
На офіційному рівні дату відзначатимуть скромно: на Потсдамській площі в Берліні міністр культури Моніка Грюттерс відкриє виставку просто неба, яка розповість про цю сторінку історії; екс-депутат Бундестагу Ерхард Епплер виголосить промову біля меморіалу радянським воїнам у Тиргартені, котрі загинули в битві за Берлін.
Крім того, в заходах візьмуть участь голова Бундестагу Норберт Ламмерт, німецькі громадські організації, музеї, історики. Про цю дату і події, пов’язані з нею, на прес-конференції у Берліні говорили президент Народного союзу з догляду за військовими похованнями і колишній міністр закордонних справ Маркус Мекель, директор Німецько-російського музею у Карлсхорсті Йорг Море, керуюча справами німецької громадської організації «Знак покаяння» Ютта Ведувен.
Вони наголошували, що в день, коли німецький вермахт напав на СРСР, громадяни згадують полеглих у боях, убитих, померлих від голоду під час тієї війни на знищення. Тому й сьогодні надаватиметься увага передовсім її забутим жертвам — людям, котрі загинули у німецькому полоні, примусовим робітникам, тим, кого систематично знищували на окупованій вермахтом території колишнього СРСР.
У Німецько-російському музеї створено банк даних, де зібрано матеріали про поховання радянських військовополонених і примусових робітників. Люди віддають шану полеглим здебільшого біля меморіальних комплексів, але із 3.500 поховань 3.100 перебувають на сільських чи міських кладовищах, тож громадяни мають пам’ятати про 22 червня.
Низку пам’ятних заходів до цієї дати організувало посольство Росії, на які запросило посла України у ФРН Андрія Мельника. Дипломат у часописі «Шпігель» обурився: «Він не може уявити, як прийме запрошення від представників країни, котра вже два роки виявляє агресію щодо його Батьківщини. Це чисте лицемірство — підступним чином вести війну проти сусіда, водночас виставляючи себе жертвою, і апелювати до історичної відповідальності німців».
На думку Андрія Мельника, заходи — це «трюки», з допомогою яких російська сторона прагне відволікти увагу від «злочинних дій у Криму та на сході України». Він також зазначив: «Викликавши почуття вини німецької громадськості, Росія у такий спосіб хоче позбавитися санкцій ЄС». Також пан посол заявив, що «Україна ніколи не визнає одноосібне право росіян на перемогу у Другій світовій війні і несправедливі зазіхання на роль жертви нападу з боку нацистської Німеччини». Він повідомив, що «22 червня українське посольство також буде згадувати про жертви, але не гратиме на руку російській пропаганді і поставить власні наголоси».
Тим часом посольство РФ у ФРН повідомило, що, крім України, пам’ятні заходи проігнорували також представники Грузії, Литви, Латвії та Естонії.
Берлін.
Пам’ятник солдату-визволителю у Трептов-парку в Берліні.
Фото автора.
