Символічно, що круглий стіл "Волинь на початку Другої світової і Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу в 1939-1941 роках" відбувся у Волинському краєзнавчому музеї. В цьому будинку з колонами, що на вулиці Шопена в Луцьку, в той період розташовувався штаб 5-ї армії на чолі з генералом М.І. Потаповим. Тож стіни, де йшла дискусії про причини невдач і перших перемог Червоної армії в початковий період війни, пам'ятають голоси учасників тих трагічних подій. А вони справді були страшними. Адже незважаючи на непогане озброєння, принаймні по танках ми мали на цій ділянці фронту кількаразову перевагу, достатню кількість гармат та іншого озброєння, Волинь вже протягом тижня була окупована гітлерівцями. Луцьк зазнав страшних руйнувань від бомбардувань гітлерівською авіацією. У той час, коли на вулиці древнього міста падали бомби, жоден літак не злетів із місцевого військового аеродрому, всі вони були знищені на землі в перші години нападу фашистів на СРСР.
На знімку:
в цьому будинку в червні 1941 року розміщувався штаб 5-ї армії
Тим часом, відзначалося на круглому столі, не можна забувати той факт, що, попри неготовність командування Червоної армії до відбиття нападу ворога, багато підрозділів дислокованої на Волині і Сокальському районі Львівської області 5-ї армії зуміли організувати опір наступаючим підрозділам гітлерівців. Саме завдяки їх героїзму фашисти змогли взяти Київ лише у вересні, а не на початку липня, як планували.
Як завжди, велику увагу учасники дискусії приділили діям танковим підрозділів у перші дні війни. Адже саме в районі Луцька, Рівного, Дубна вже в червні відбулися великі танкові бої. За логікою і співставленням сил, перемогу в цих панцирних баталіях мала б здобути Червона армія, але не так сталося. Головна причина, як вважають дослідники воєнної історії, незадовільний технічний стан радянських танків, слабка ремонтна база підрозділів, брак пального, проблеми з кадровим забезпеченням.
Порушували на зустрічі і проблеми діяльності розвідки, ефективного використання здобутих нею даних. Підкреслювалося, що напад на СРСР був цілком прогнозований, і про його високу ймовірність знало не лише вище командування Червоної армії, а й населення прикордонних районів. Проте дався взнаки страх перед Й.В. Сталіним, який жорстоко карав за подібні чутки. Це сковувало ініціативу військових, породжувало серед них невпевненість.
На засіданні круглого столу говорили і про проблеми сучасності. Зокрема, про необхідність вдосконалювати патріотичне виховання молоді на зразках героїчної боротьби українських воїнів не лише в роки Другої світової війни, але й їх бойових дій в зоні АТО, збереження шкільних музеїв військово-патріотичного спрямування тощо. Учасники зустрічі прийняли Звернення, в якому закликали об'єктивно висвітлювати події Другої світової і Великої Вітчизняної війни, засудили практику розв'язування воєн і збройних конфліктів у різних точках планети, в тому числі в Україні. Зауважимо: організаторами цієї дискусії стали обласна організація ветеранів України та обласна організація Національної спілки краєзнавців України.
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.
Волинська область.
