Зміни до Основного Закону: удосконалення засад правосуддя, прав, свобод і обов’язків людини і громадянина

До Дня Конституції України

Внесення змін до Конституції у частині правосуддя — початок реформи судової влади. Про це йшлося, зокрема, під час круглого столу на тему:  «Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи» в рамках проекту «Конституційний процес в Україні: удосконалення засад правосуддя, прав, свобод і обов’язків людини і громадянина», який проводять Центр Разумкова за підтримки USAІD та Фонду Ганса Зайделя.

Керівник проекту — заступник голови Конституційної комісії, народний депутат України попередніх скликань Віктор Мусіяка вважає, що на конституційний процес сильно впливають політичні процеси, а тому нові ідеї конституційних змін можуть виникати дуже швидко.

Політичні події в державі можуть кардинально змінити ставлення до конституційного процесу», — зазначив В. Мусіяка.

Член Конституційної комісії, суддя Конституційного Суду України у відставці професор Микола Козюбра звернув увагу на те, що ідея судової реформи не сходить з порядку денного від дня проголошення Незалежності України, починаючи від так званої малої судової реформи на початку 2000-х років до закону про забезпечення права на справедливий суд 2015 року. Але всі попередні спроби фактично завершилися невдачею, і лише зараз парламент спромігся ухвалити зміни до Конституції в частині судочинства. Хоча, як це відбувалося у регламентному плані — у правника багато запитань. На думку М. Козюбри, навколо судової реформи та конституційної реформи загалом забагато політики і популізму, навіть непрофесіоналізму. Серед позитивних рис судової реформи експерт відзначає зміну формування суддівського корпусу та Вищої ради правосуддя, місця прокуратури в системі влади. Водночас, на його погляд, судова реформа містить і чимало ризиків.

Суддя Конституційного Суду України Петро Стецюк відзначив, що розділ 12 чинної Конституції, присвячений Конституційному Суду, повністю підданий змінам, всі статті цього розділу змінюються і доповнюються новими, а розділ про права і свободи людини доповнюється статтею про право кожного громадянина подати конституційну скаргу до КС. «Це свідчить про серйозні наміри змінити статус єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні», — переконаний П. Стецюк. За його оцінкою, не викликають застережень, зокрема, зміни щодо запровадження інституту конституційної скарги, вилучення з повноважень КС права офіційного тлумачення законів України та підсилення гарантій незалежності суддів КС. Водночас у судді є застереження, зокрема, щодо підстав для звільнення судді КС з посади і положення про те, що суддею КС може бути громадянин України, який «має високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності». На його думку, ці положення можуть трактуватися довільно.

При імплементації змін до Конституції важливо стежити за розподілом влади і передбачити контроль за владою з боку суспільства, — вважає керівник проекту Фонду Ганса Зайделя в Україні, Республіці Молдова та Румунії Даніель Зайберлінг. На його думку, зміни до Конституції України в частині децентралізації та судочинства відповідають європейським принципам демократії, але головне — їх імплементація, тобто — як вони втілюватимуться у життя, щоб не залишилися формальними, лише на папері.

Заступник голови Конституційної комісії, народний депутат України попередніх скликань, суддя Європейського суду з прав людини Володимир Буткевич, котрий очолює робочу групу з напрацювання змін до Конституції в частині прав людини, вважає, що не варто квапитися із ухваленням змін до Конституції, бо в них мають бути враховані думки людей. Зараз триває широка дискусія стосовно змін у частині прав людини. Водночас експерт звернув увагу на те, що в чинній Конституції 48 статей присвячені правам людини, але водночас Україна виходить на перші місця за кількістю справ, які розглядає Європейський суд з прав людини через порушення прав у нашій державі.

Народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Віктор Пинзеник назвав дискусію щодо конституційних змін та зауваження до окремих положень нормальним явищем, але переконаний, що зміни до Конституції в частині судочинства матимуть позитивний вплив на стан судової влади в державі. «Конституцію однозначно потрібно вдосконалювати, а головне — звернути увагу на її існування, — наголосив парламентарій. — Через дискусію навколо змін до Конституції ми нарешті підняли її статус у суспільстві. Бо останнім часом можна було рішенням КС повністю змінити зміст Конституції. Нарешті відбувається змістовна дискусія».

Напередодні Дня Конституції Фонд Разумкова провів опитування експертів щодо конституційних змін. Більшість експертів погоджуються з необхідністю запровадження Вищої ради правосуддя замість нинішньої Вищої ради юстиції, наділення її повноваженнями надавати згоду на затримання та арешт суддів, зі змінами критеріїв добору кандидатів на посаду судді. Проте експерти висловлюють застереження щодо надмірної політизації прокуратури, запровадження «монополії адвокатури» на захист інтересів людини в судах, (що може призвести до недоступності правової допомоги, адже послуги адвокатів дуже дорогі), деяких положень щодо діяльності Конституційного Суду. У експертній спільноті немає однозначної підтримки права Президента на утворення, реорганізацію та ліквідацію судів до затвердження нового адміністративного устрою, а також права на переведення суддів з одного суду до іншого протягом трьох років (що міститься у Перехідних положеннях). Експерти також не підтримують збереження системи спеціалізованих судів, не вельми популярними є й ідеї суду присяжних, повної люстрації суддівського корпусу та обрання суддів громадянами. До змін до Конституції у частині прав і свобод людини ще більше зауважень і застережень. Насамперед до того, що фактично права і свободи можуть бути звужені, хоча сама Конституція це забороняє.