Це обговорювали на спільному засіданні міжфракційного об’єднання «За Київ» та підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції на тему: «Стан дотримання містобудівного та пам’яткоохоронного законодавства в буферній зоні — пам’ятки всесвітнього значення в місті Києві».

 

Народні депутати та столичні громадські активісти, захисники історичної спадщини, одностайно переконані — ні, багатоповерхівкам та іншим бетонним монстрам не місце в буферній зоні — навколо Софійського собору та Києво-Печерської лаври, пам’яток історії та архітектури світового значення, котрі входять до списку об’єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Однак на практиці бачимо інше — скажімо, у Києві по вулиці О. Гончара 17/23, через дорогу від паркану Софійського собору виростає черговий бетонний «монстр», і ось уже не перший рік триває боротьба за припинення будівництва чи, принаймні, зменшення поверховості модерної висотки. Є також плани забудови і на Десятинному провулку та поблизу лаври. Як зауважив голова підкомітету, народний депутат України Ігор Луценко, завдяки тиску громадськості та депутатів столична влада зробила певні кроки — демонтовано паркан на будівельному майданчику на Гончара, а на Десятинній демонтовано перші два поверхи незаконно розпочатого будівництва. «Однак до мене, як народного депутата, надходить інформація, що люди з адміністрації Президента та найближчого кола Президента мають плани входження в акціонери будівельних компаній, що хочуть забудувати буферну зону», — сказав І. Луценко. На думку депутата, влада повинна дати забудовникам та потенційним інвесторам чіткий сигнал: не можна вкладати кошти у будівництво в буферній зоні, оскільки таке будівництво є незаконним, і може бути заморожено чи демонтовано вже зведені споруди.

Правозахисник Марина Соловйова, голова громадської організації «Андріївська пейзажна ініціатива» розповіла, що у 2015 році Київська міськрада прийняла мораторій (заборону) на будівництво у буферній зоні — біля Софії та Лаври. А ще в 2010 році Окружний адмінсуд підтримав позов громадських активістів, щоб внести до Державного земельного кадастру всі земельні ділянки, розташовані у буферній зоні, як землі історико-культурного значення, щоб можна було проконтролювати використання кожної ділянки. Громадські активісти звернулися до КМДА та парламентського комітету з проханням проконтролювати використання землі на території буферної зони.

Народний депутат України Євген Рибчинський поцікавився у представників Міністерства культури, як Мінкульт реагує на будівництво в буферній зоні, яке фактично є незаконним. Заступник міністра культури Тамара Мазур повідомила, що міністерство розробило законопроект про заборону забудови в буферній зоні, адже нині немає юридичного механізму реалізації рішення Київради про мораторій — оскільки законодавчо не визначено, що таке буферна зона, та не встановлено заборону забудови поблизу Софії та Лаври, забудовники через суд відновлюють розпочате будівництво. За словами урядовця, поглиблює проблему ще й те, що ЮНЕСКО визнає буферною зоною лише територію самої Софії та Лаври, а не прилеглу. Тож поняття буферної зони та її захист треба виписати в законі.

Водночас ЮНЕСКО пильно стежить за дотриманням міжнародних норм щодо охорони культурних пам’яток всесвітнього значення і відреагувало на ситуацію з забудовою у буферній зоні Києва. За словами громадської активістки Ірини Нікіфірової, на офіційному сайті ЮНЕСКО вже є проект рішення Комітету всесвітньої культурної спадщини щодо Києва, в якому висловлено стурбованість ситуацією та рекомендовано упродовж року демонтувати верхні поверхи та знизити поверховість у будинку по вулиці Гончара.

Народні депутати мають намір звернутися до Кабінету Міністрів та столичної влади із проханням взяти під контроль дотримання законодавства щодо збереження пам’яток всесвітнього значення у буферній зоні та неприпустимості зведення багатоповерхівок поблизу Софії та Лаври.