Минуло два роки з часу, коли Росія незаконно анексувала Крим, розв’язала конфлікт на сході України та зруйнувала систему безпеки в Європі, що склалася після припинення «холодної війни». На цьому під час свого виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи наголосив прем’єр-міністр Естонії Тааві Ройвас, повідомляє інформаційне управління апарату Верховної Ради України.

 

На думку прем’єр-міністра, ця ситуація вимагає політичного рішення, в основі якого має бути повага до суверенітету та територіальної цілісності України. Він також висловив занепокоєння погіршенням ситуації з правами людини в Криму, підкресливши, що моніторингові місії (передусім РЄ та ООН) мають отримати повний доступ до цієї окупованої української території, і назвав неприпустимою заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Т. Ройвас закликав підтримати Україну в її структурних реформах, які тривають фактично у стані війни. Крім того, промовець закликав виявити солідарність у розв’язанні проблеми міграції, яка лягла важким тягарем на деякі країни-члени, та єднатися перед загрозою тероризму, щоб не бути паралізованими від ненависті та страху, які породжуються цим страшним явищем.


Водночас питання порушення прав людини на територіях, не підконтрольних українській владі, розглядалося і в рамках засідання Комітету з юридичних питань і прав людини. З інформацією виступили член української делегації Мустафа Джемілєв та заступник голови Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини Омер Фішер.


«Одна справа, коли політики з різних країн світу читають знеособлені звіти про «порушення різних прав» у Криму, і зовсім інша — чути історії конкретних людей, з іменами, обличчями, родинами, жахливими трагедіями, тортурами, вбивствами, в які складно повірити», — так інформацію, представлену М. Джемілєвим, прокоментувала народний депутат Світлана Заліщук.


Основні тези виступу М. Джемілєва були такі:


— 50—60 тисяч людей покинули територію Криму, 50 відсотків із них — кримські татари;


— обшуки й затримання кримських татар останніми місяцями стали регулярними. Зареєстровано майже 250 обшуків під приводом пошуку «забороненої літератури»;


— затримані не знають, що таке заборонена література, але є список із майже трьох тисяч найменувань. За знайдену заборонену релігійну літературу можуть позбавити волі на 10 років;


— затримання відбуваються під приводом участі в «несанкціонованій» акції 26 лютого 2014 року на території Криму, коли ще не було проведено референдуму;


— затримують не лише тих, хто є членом Меджлісу, а й виборців. Тобто, по суті, кожен кримський татарин, який брав участь у голосуванні, за логікою окупаційних військ, може бути екстремістом;


— російська влада закрила кримськотатарське телебачення.


У загальній дискусії з цього питання від української сторони взяли участь народні депутати України Сергій Власенко та Світлана Заліщук, які застерегли асамблею від спроб послабити санкції проти Російської Федерації на тлі продовження окупації української території та рішуче засудили позицію деяких членів комітету, зокрема С. Дівіна (Італія), щодо прийняття результатів псевдореферендуму в Криму та припинення боротьби з Росією за його повернення Україні.


Крім того, ПАРЄ розглянула доповідь «Функціонування демократичних інститутів у Туреччині», підготовлену співдоповідачами Моніторингового комітету І. Годскесен та Н. Вучкович. 


Член української делегації С. Заліщук, віддаючи належне Туреччині за важливу роль у зміцненні демократії в регіоні та рух у напрямі євроінтеграції і нагадуючи, що Туреччина стикається з такими викликами, як терористичні атаки Ісламської держави та приймання значної кількості біженців, наголосила, що свобода не може бути заручником безпекових та антитерористичних заходів, а переслідування незалежних ЗМІ не має нічого спільного із протистоянням зовнішнім загрозам. С. Заліщук звернула увагу на значне порушення прав жінок та свободи слова, тиск на вчених, державний контроль за Інтернетом і закликала реагувати на такі факти належним чином, наголосивши, що відповідь асамблеї не повинна виправдовувати нестачу політичної волі інших країн-членів у протистоянні таким викликам.


Підсумком обговорення стало ухвалення відповідної резолюції. У документі, зокрема, зазначається, що в результаті провалу мирних переговорів із курдського питання в липні 2015 року та спричиненої цим ескалації насилля в південно-східній частині Туреччини спостерігалися серйозні порушення прав людини. Асамблея закликала Туреччину провести ефективне розслідування випадків таких порушень.


Вл. інф.