Але поки що нас ніхто не кличе
Британський референдум про вихід з ЄС, на якому минулого тижня 51,9% жителів острівної держави проголосували «за», обвалив світові фондові біржі, ринки валют і нафтові котирування. У наших обмінниках фунт подешевшав також. Вrexіt допоміг українській валюті відіграти у «британця» три гривні. З п’ятниці, 24 червня, після того як стали відомі результати референдуму, офіційний курс із майже 37 гривень опустився до 34 — на сьогодні. Таке падіння не завдасть значної шкоди міжнародним резервам України, запевняють у Нацбанку. Заспокійливі слова підібрала для фінансового ринку голова НБУ Валерія Гонтарева: «Фунт ніколи не був основною валютою наших торгових партнерів, тому його дуже мало в резервах. Наші резерви в американських доларах, євро та СПЗ (Спеціальні права запозичення — резервний та платіжний засіб, що емітується МВФ. Існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках. — Ред.). Дуже мала сума, менш ніж 2% — в інших валютах. Фунта там дуже мало», — цитує очільницю Нацбанку УНІАН.
Валерія Гонтарева повідала також історію про невисоку інфляцію і пояснила, як ми такого успіху досягли, а також назвала товари, через подешевшення яких це стало можливим. Але про все по порядку...
Минулого тижня НБУ прийняв рішення з 24 червня знизити облікову ставку з 18% до 16,5%. Для читачів, які не надто обізнані в банківській справі, пояснимо: вищезгадана ставка — це відсоток, під який Нацбанк видає кредити фінустановам. Що, в свою чергу, впливає на розмір позичок для населення. Що менша облікова ставка, то дешевшими мали би бути банківські кредити для громадян і підприємств.
Те, мовляв, що в нас невисока інфляція, і дозволяє НБУ знижувати облікову ставку. Як пояснила В. Гонтарева, «споживання населення стримували низькі реальні наявні доходи і стримані споживчі настрої населення, а також виважена фіскальна політика і обмежений доступ до банківських кредитів». Іншими словами, у людей низькі реальні доходи, немає грошей, тому й «стримані споживчі настрої». Хоча пропозиція продовольчих товарів в країні достатня. Цей фактор, на думку голови НБУ, також пригальмовує інфляцію. За її інформацією, за останній рік овочі подешевшали на 12% (як завдяки розширенню їх виробництва всередині країни, так і імпорту), фрукти — на 16%.
На думку В. Гонтаревої, уповільненню інфляції сприяло і помірне зміцнення обмінного курсу гривні. Насамперед, за рахунок того, що ціни на сталь та залізну руду — експортні товари — з початку року зросли. Збільшився і обсяг чистої купівлі валюти банками в населення. З січня 2016-го такий показник доріс до 1,4 мільярда доларів.
Від себе додамо: це непряме свідчення того, що населення бідніє, змушене продавати валютні заощадження. Що ж до зниження облікової ставки, це такий собі психологічний сигнал від НБУ, що в економіці все гаразд.
Насправді кредитні ставки в гривні все одно перевищують 20%. Банківські гроші за такою ціною нереально залучати ні підприємствам для ведення виробництва, ні населенню.
Столичних жителів дедалі більше непокоїть інформація, що третина сміття зі Львова возитиметься до Києва. Власне, автівки вже курсують за цим маршрутом. Непотріб покликаний утилізувати сміттєспалювальний завод.
Мешканці Дарницького району, де знаходиться підприємство, обурюються: і так кватирку через нестерпний сморід на ніч відкрити — проблема. Владі Києва було б непогано своє сміття, яке, місцями, звалене просто обабіч дороги, позбирати. За пару кілометрів від спалювального заводу, на вулиці Колекторній, його гори. Можливо, доречно в такому величезному мегаполісі, яким є столиця, взагалі мінімізувати небезпечні для людей викиди в атмосферу від подібної утилізації?.. Але цікаво порахувати, скільки коштує доставити машину сміття зі Львова до Києва. Нагадаємо, відстань — понад 500 кілометрів. Питання не лише в тому, наскільки такі рейси економічно доцільні, а й скільки грошей можна на таких оборудках відмити?
Про те, що побудова якісних автодоріг в Україні, — один із пріоритетів діяльності Кабміну, написав у Фейсбук прем’єр Володимир Гройсман. «На засіданні уряду заслухали представників Укравтодору щодо стану робіт по ремонту доріг. Приблизно місяць тому мною було дано доручення забезпечити своєчасне фінансування і інтенсифікувати роботи. Сьогодні ми підбили перші підсумки і обговорили подальші кроки. Уже цього року матимемо суттєвий прорив з відновленням наших доріг порівняно з останніми роками...»
Думаю, ледь не всі громадяни разом зі мною підписалися б під кожним словом глави Кабміну, присвяченим необхідності побороти низьку якість автомобільних шляхів. Але незлим тихим словом щодня тисячі водіїв згадують автодорівців, спостерігаючи у пробках (а скільки пального марно вилітає у трубу?!) за практичним втіленням ремонтів. Так, уже не перший місяць тривають роботи на Південному мосту столиці. Схоже, зводяться вони лише до того, що надовго на переправі перекривається кілька смуг руху. Нинішній ремонт на в’їзді на міст з лівого берега на правий, де знову взялися знімати асфальт (на знімку), фактично перетворив переїзд автівок у Києві через Дніпро в години «пік» на колапс. І, здається, ремонтники оселилися тут надовго. Було б непогано, щоб хтось розказав автодорівцям про європейський досвід проведення таких робіт виключно в нічні години та у вихідні.
«Так, як у нас ремонтують дороги, то краще їх взагалі не чіпати», — знервовано написав у коментарі в Інтернеті якийсь водій.
Охоче приєднуюся до цих слів.
Фото автора.
