Безглузду війну з яхт-клубом затіяли чиновники Скадовська

 

 

Українець Євген Акулович  понад двадцять років відслужив штурманом військово-транспортної авіації. Вийшовши у відставку, полковник Акулович обрав для життя чарівне чорноморське містечко Скадовськ — чотирьом його дітям тутешній клімат для здоров’я підходив. А, крім того, поруч було море — таке неосяжне, як і небо.


На новому місці Євген Карлович склавши руки не сидів: щоб допомагати старшому синові Кирилу, став директором його фірми «Скадовськ-Марина». У 2007 році Скадовська райдержадміністрація Херсонщини передала на баланс підприємства причал №380 і виділила в оренду на півстоліття земельну ділянку під будівництво яхт-клубу. Тривало воно майже дев’ять років, і старий причал перетворився на повноцінну споруду, здатну приймати й відправляти навіть океанські яхти й пасажирські теплоходи. Ще один відставник, капітан далекого плавання Ігор Лапкін, взяв в Адміністрації річкових портів України в оренду прогулянковий теплохід УДК 0305, розмістив його на причалі яхт-клубу й почав катати відпочивальників.

 

Дикі «порядки»


Усе було чудово... рівно два тижні. А потім до Євгена Акуловича прийшов один високопоставлений держслужбовець (його прізвище вже відоме правоохоронним органам). І прозоро натякнув: хочеш спокійно працювати — плати п’ять тисяч доларів за сезон. Адже інші платять, а ти нічим не кращий за них. Однак полковник у відставці беріг офіцерську честь і хабарів у житті не брав і не давав. Тому від нахабного клерка просто відмахнувся. І вже незабаром пошкодував про це: Скадовський відділ Херсонського прикордонзагону просто засипав його адміністративними протоколами про порушення. А потім і зовсім заборонив роботу причалу, зіславшись на звернення райдержадміністрації щодо того, що причал нібито збудований незаконно і не прийнятий в експлуатацію актом районної комісії як база маломірних суден.


Нині у Скадовську виникла цілком дика ситуація: готовий причал простоює, а поруч просто до берега мало не по головах відпочивальників, які купаються, причалюють «безпритульні» катери. Гляди, хтось під гвинт потрапить, як це вже траплялося в минулому й позаминулому роках.


То чим яхт-клуб не догодив місцевій владі? Це питання я переадресував голові Скадовської райдержадміністрації Віктору Турику. І почув від нього категоричне: «Акта введення в експлуатацію у власників причалу немає, виходу прогулянкового теплохода УДК 0305 Скадовський морський порт не погоджував. Тому прикордонники й забороняють судну вихід у море. Та й дозволу на будівництво причалу ніхто не давав».


А от Євген Акулович вважає аргументи очільника РДА «висмоктаними з пальця».


— Почнемо з того, що проект реконструкції причалу узгоджувався в усіх інстанціях, зокрема, й у райдержадміністрації. Просто нею тоді керували інші люди, які хабарів не вимагали — розуміли, що причал потрібен для розвитку спорту й туризму в Скадовську. А щодо безпеки й готовності причалу до роботи, то його обстежили фахівці Регістру судноплавства України й надали позитивний висновок. Без нього причал просто не внесли б до національної бази даних гідротехнічних споруд. А я маю довідку від 6 червня 2016 року про те, що причал до цієї бази внесено за номером СР-22-104-4-13-16. Якось дивно виходить: фахівці із судноплавства й гідротехнічних споруд визнають його цілком придатним до експлуатації, а райдержадміністрація, порт і прикордонники з цим вперто не погоджуються, — дивується Євген Акулович.


Одним — суворості, іншим — потурання


Від себе особисто можу додати: принциповість у галузі безпеки судноплавства й дотримання законів у Скадовську якась вибіркова. Інша фірма влітку виконує перевезення пасажирів з міста на мальовничий острів Джарилгач, але причалом для свого судна ОМ-104 взагалі не користується. Замість нього роками безперервно служить західне берегоукріплення Скадовського морського торговельного порту! І жодних тобі проектів, погоджень — анічогісінько. От що означає уміння домовлятися з потрібними людьми!


Порт — підприємство режимне, і вхід стороннім на його територію (включно з системою берегових укріплень) суворо заборонено задля уникнення терактів і диверсій, що правильно. Однак з імпровізованого «причалу» будь-який пасажир судна з легкістю може зайти в порт. І не тільки: фіксуючи процес посадки пасажирів на ОМ-104, автор цих рядків 24 червня о 8.45 став свідком дивної картини. У порт заїхав чорний «Фольксваген» з номерними знаками ВТ 7685 АТ. З нього вийшла група чоловіків, які діловито взялися тягати на теплохід ящики й термоси з випивкою й закускою. Коли я сфотографував їх, один із чоловіків підскочив до урізу води й почав вимагати припинити зйомку. Незнайомець виявився... начальником служби безпеки Скадовського морського торговельного порту Олександром Бабичем. Як цікаво: фотографувати підприємство не можна, а пускати сюди «лівих» учасників майбутнього пікніка можна!


Інвесторам тут не курорт


У будівництво інфраструктури яхт-клубу фірма «Скадовськ-Марина» інвестувала 2,5 мільйона гривень, її засновники для завершення робіт влізли в борги. Цілком природно, що підприємство розраховує на фінансову віддачу від свого проекту. І якщо чиновники замість допомоги на рівному місці створюють їм додаткові проблеми, то інвестиційної привабливості Скадовську це зовсім не додає. Як не додає поваги й довіри до влади.

Херсонська область.

 

Директор фірми «Скадовськ-Марина» Євген Акулович на новому причалі.


Фото автора.