Він повернувся у милий серцю Бучач, на берег Стрипи, які оспівував у своїх творах. Рядки з "Гостя на одну ніч" звучали минулої неділі під час відкриття у місті погруддя відомому єврейському письменнику, лауреату Нобелівської премії (1966 рік) Шмуелю Йосефу Агнону (Чачкесу). Він народився у цьому місті в серпні 1887-го за часів Австро-Угорщини, назавжди зберіг теплі спогади про нього і прославив на весь світ, адже саме за романи "Весільний балдахін" та "Гість на одну ніч" Агнону присудили Нобелівську премію. Характерно, що встановлення пам'ятника -- суто громадська ініціатива. Ідея народилася у подружжя Мар'яни і Дмитра МАКСИМ'ЯКІВ, фінансовий бік взяли на себе Луїза і Міхаель БЕККЕРИ з м. Регенсбурга (Німеччина). Міська влада Бучача подбала про облаштування скверика Агнона. Встановили постамент навпроти будинку, де народився Нобелівський лауреат. Такий собі куточок письменника: вулиця його імені, арт-двір, де відбуваються усі мистецькі події міста, кафе Агнона, пам'ятна дошка на будинку... Відомий львівський скульптор Володимир ЦІСАРИК (серед його робіт -- пам'ятники Францу Йосифу І у Чернівцях, Володимиру Винниченку у Кіровограді, Григорію Артинову у Вінниці) зумів передати багату палітру внутрішнього світу письменника, він ніби радіє зустрічі з рідним містом. Архітектор Дмитро САДОВИЙ органічно вписав постамент у навколишнє середовище: неподалік -- стіни монастиря Василіян, тихо несе свої води Стрипа.
На знімках:
Агнон повернувся до рідного міста
Луїза БЕККЕР та міський голова Бучача Йосип МОСЦІПАН
(на передньому плані) біля погруддя
З різних куточків України та світу приїхали вшанувати Агнона
Саме відкриття було камерним, теплим. Незважаючи на спеку, сюди прийшло чимало жителів Бучача, які пишаються відомими людьми, котрі тут народилися і творили. На початку червня у місті, наприклад, відбулися Дні Пінзеля: всесвітньовідомий скульптор створив тут чимало своїх шедеврів, деякі з них демонструвалися кілька років тому у Луврі і нині є цікавинкою Бучача. На відкриття приїхали також гості зі Львова, Тернополя, Чернівців, Німеччини, США... Професор Чернівецького університету Петро РИХЛО розповів про єврейство Галичини, яке дало світу багато відомих людей. "Це спростовує твердження наших ворогів про нібито непримириме ставлення українців до представників інших національностей, -- підкреслив він. -- Віками жили у мирі й злагоді українці, поляки, євреї..." Справді, найтепліші спогади людини завжди про дитинство, юність. І не писав би Агнон так зворушливо про своє родинне місто, його людей, якби щось затьмарювало ці згадки.
-- З Україною пов'язані імена майже двадцяти лауреатів Нобелівської премії, шість з них народилися на нашій землі, -- зазначив голова обласного осередку НТШ України, академік Академії медичних наук Михайло АНДРЕЙЧИН. -- Ми пишаємося всіма, якої б національності вони не були. Тернополяни багато зробили для дослідження теми "Нобелівський рух та Україна", традиційними стали нобелівські читання, налагоджено зв'язки з лауреатами премії. Велика заслуга у цьому тернопільського дослідника Юрія КОВАЛЬКОВА. Влада повинна дбати про підтримку науки, щоб українці також були серед лауреатів Нобелівської премії.
Наталя ФЕДОЩАК зі США, котра очолює фонд "Українсько-єврейська зустріч", розповіла, як налагоджує комунікації для діалогу між українцями та євреями. Фонд, зокрема, надав грант для втілення ідеї створення "Арт-двору", невдовзі відкриється фотовиставка на тему комунікації між представниками двох народів.
Людмила НАКОНЕЧНА.
Фото автора.
Тернопільська область.
