22 червня 2016 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася науково-практична конференція, присвячена 20-річчю прийняття Конституції України, в якій узяли участь представники адміністрації Президента України, апарату Верховної Ради України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, провідні науковці.

 

Учасники обмінялися думками щодо ролі і значення Конституції України в забезпеченні стабільності й оновленні суспільно-державного життя. Особливу увагу було приділено реалізації завдань конституційної реформи в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто стан, проблеми та перспективи розвитку українського конституціоналізму.

Відкриваючи конференцію, директор Інституту законодавства член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко наголосив, що 20-річчя Конституції України є подією суспільного життя, та поділився спогадами про народження Основного Закону країни, зазначивши, що його було схвалено в результаті досягнення політичного компромісу. Конституційна модернізація країни, на думку промовця, має стати мобілізуючим чинником у розв’язанні актуальних проблем подальшого розвитку України. Серед основних напрямів конституційної реформи директор Інституту законодавства назвав реформування системи правосуддя та парламентську реформу, децентралізацію державної влади та розвиток місцевого самоврядування. 

Як найпроблемніше питання називалася підготовка змін до розділів, які стосуються загальних засад конституційного ладу та прав людини.

Керівник головного департаменту правової політики адміністрації Президента України Костянтин Красовський зосередив увагу на системному підході до проведення судової реформи в рамках стратегії здійснення конституційної реформи в Україні. Зокрема, він назвав ключові етапи, закладені в стратегію реформування національної системи правосуддя, а також напрями подальшого законодавчого забезпечення судової реформи: формування судового корпусу, ухвалення Закону «Про Вищу раду правосуддя», оновлення процесуального законодавства, реформування системи надання професійної правничої допомоги. Промовець також зазначив, що касаційні судові органи реформуються на засадах поєднання принципів їх автономності за спеціалізацією та інституційної єдності судової влади.

На необхідності зосередитися на таких напрямах конституційної реформи, як ефективність, результативність і пріоритетність права, захист прав і свобод людини, інституціоналізація громадянського суспільства, реформа у сфері юстиції, закликала завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко. Право має стати захисником від сваволі чиновників, провідником у простір свободи, безпеки і правосуддя, наголосила вона та відзначила важливість посилення інституту юридичної відповідальності. Насамперед ішлося про відповідальність держави перед особою та соціально-юридичну відповідальність бізнесу.

На втіленні ідей європейської правової доктрини в конституційному процесі наголосив член-кореспондент НАПрН України Василь Костицький. «Конституція, — підкреслив він, — це акт вищої юридичної сили, який виконує роль суспільного договору, з одного боку, між громадянами, а з другого — між громадянським суспільством і державою. Це акт реалізації установчої влади народу». На думку промовця, 1996 року в суспільстві і серед законотворців переважав європейський романтизм, що обумовило певні теоретико-методологічні наслідки. 

«У статті 5 Конституції носієм суверенітету і єдиним джерелом влади названо народ, але не зафіксовано, що народ є ще й суб’єктом влади. Українські вчені спроможні запропонувати суспільству сучасне бачення розподілу влади з урахуванням європейського досвіду і української традиції», — наголосив В. Костицький.

На проблемних питаннях реформування інституту адвокатури зосередила увагу ректор Академії адвокатури України, член-кореспондент НАПрН України Тетяна Варфоломеєва, приділивши особливу увагу оптимізації засад адвокатського самоврядування та системи надання безплатної первинної правової допомоги. Вона також наголосила на необхідності підвищення якості підготовки фахівців-правників, що вимагає реформи юридичної освіти.

Перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Станіслав Гусарєв наголосив, що нинішні конституційні процеси мають бути послідовні, об’єктивні, науково обґрунтовані задля виваженого визначення найбільш оптимальної конституційної моделі нашої держави, що є фундаментом розвитку політичних, економічних та громадянських відносин. Доповідач звернув увагу на важливості конституційного забезпечення прав і свобод людини в процесі оновлення Основного Закону.

Заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк зазначив, що з 2000-х років Україна перебуває в перманентному конституційному процесі. Акцентуючи увагу на недоліках Конституції, він наголосив, що вони певною мірою зумовлені відсутністю належного досвіду конституційного творення та невиваженістю зовнішніх конституційних запозичень. На його переконання, конституційна модернізація потребує системного підходу, а будь-які конституційні зміни мають супроводжуватися відповідним оновленням положень першого розділу Основного Закону, який він назвав «малою конституцією».

Під час дискусії учасники висловлювали конкретні пропозиції щодо можливих конституційних змін, а також підготовки суспільства до їх сприйняття.

Інститут законодавства Верховної Ради України.