Урочистості з нагоди Дня Конституції завершилися, але в стінах парламенту Основний Закон продовжують обговорювати. Зокрема, за ініціативою програми USAІD РАДА відбулася дискусія, до якої запросили корифеїв конституційного права, а також студентів та інтернів Верховної Ради й адміністрації Президента.
За словами директора програми USAІD РАДА Ігоря Когута, такою зустріччю організатори намагалися не тільки налагодити зв’язок поколінь, а й допомогти молодим людям усвідомити спадковість ідей, які закладалися понад два десятки років тому. «Ви маєте унікальний шанс спілкуватися з видатними людьми, — сказав він, звертаючись до юнацтва. І водночас зауважив: — Для нас важливо, щоб це не виглядало так, ніби є кілька достойних лекторів, а ви слухачі. Ви працюватимете із ними на рівних у тісному спілкуванні. Але ці люди мають трошки більший ресурс впливу на публічний простір, тому така співпраця може стати дуже взаємно корисною».
Відкриваючи дискусію, Олександр Мороз, при керівництві якого в 1996-му Верховна Рада ухвалила Конституцію, високо оцінив своїх колег, присутніх у залі. «Ми різних політичних поглядів і вступали в різні полеміки, — зауважив він, — але все, що стосується змісту Конституції, перспектив України й патріотичності — в мене ніколи не викликало сумніву», — сказав він. Звертаючись до молоді, О. Мороз закликав «мати на увазі, що іноді звучить одне, а робиться протилежне». За його словами, всі Президенти, як гаранти Конституції, були першими її порушниками і завжди «гнули свою лінію в бік авторитаризму». Висловлюючи власну думку, політик наголосив на тому, що нам необхідно менше прикриватися високими, чи штучно завищеними речами, пов’язаними з Конституцією Пилипа Орлика, чи трудами Ярослава Мудрого, адже кожен із них виходив із реалій свого часу. «Нам треба будувати своє незалежне життя, — підкреслив він. — Треба створити умови для того, щоб кожна людина почувалася самостійною у своїй суверенній державі». Що ж потрібно для того, щоб ці слова втілилися в реальність? На думку О. Мороза, передусім необхідні зміни, які б підвищили роль місцевого самоврядування і знищили вертикаль виконавчої влади, як середовища корупції. «Якщо ми зробимо це, почнеться процес очищення влади людьми, які стануть громадянами», — сказав він.
Народний депутат багатьох скликань Володимир Стретович, пригадуючи 1996 рік, зауважив: «Тоді ми думали, й не безпідставно, що Україна забарилася на старті реформ і останньою з союзних республік ухвалює Конституцію». Саме тому, за його словами, іноді щось робилося навіть поспіхом, бо в Росії на той час саме відбувалися президентські вибори. «Ми поспішали, щоб не дати приводу говорити, ніби наша країна — це держава, яка не відбулася», — сказав він. На думку В. Стретовича, парламентарії виходили з того, що Конституція — це договір, про який домовилися основні політичні сили й що вона стане основою для формування нової законодавчої бази, але Президент і його оточення сприйняли це як поразку. Тож після того, як Основний Закон ввели в дію, президентська вертикаль, мовляв, всілякими способами намагалася його знівелювати. Так, у сесійній залі більш як трьома сотнями голосів тричі голосували закон про Кабінет Міністрів, але він так і не запрацював. Закон про місцеві державні адміністрації теж долав вето, але Президент на це не реагував, хоча є чітке положення, де виписано, що закон, який набирає більше трьох сотень голосів, глава держави зобов’язаний підписати.
Народний депутат 1-го, 2-го та 3-го скликань та колишній суддя Конституційного Суду Віктор Шишкін висловив острах за Конституцію і за наше суспільство. «Перший Президент нашої незалежної країни Леонід Кравчук сказав правильну річ: кожен наш Президент вважає себе генеральним секретарем ЦК КПРС», — зауважив він. На думку політика, це пов’язано з тим, що ми стоїмо на цивілізаційному розламі Візантійської імперії. Саме звідти в нас залишилося сприйняття, що цар завжди правий. «Я не уявляю собі, що нині Президент, наприклад США, утворює конституційну комісію, щоб поміняти Основний Закон, — наголосив В. Шишкін. — А в нас це робив кожен Президент. І якщо при Кравчуку це було нормальним і об’єктивним, бо треба було виписати нову Конституцію, усе наступне — незрозуміле. Якби хоч хтось із очільників країни хоч раз спробував виконувати чинну Конституцію».
Для більш детального обговорення проблематики учасники дискусії розділилися на три секції. Говорили про те, якою має бути форма правління в Україні — президентською, парламентською, чи парламентсько-президентською. Інша група торкнулася питання політичної структурованості суспільства та парламенту та системи виборів. У третій секції обговорювали реформу судоустрою, започатковану нинішнім главою держави.
Віктор Шишкін, Володимир Стретович, Олександр Мороз.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
