У Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся круглий стіл на тему «Ринок природного газу: перші результати і проблеми». Учасники дискусії — народні депутати, фахівці в газовій сфері та експерти обговорили, як діє закону про ринок природного газу, проблеми тарифоутворення, відсутності реальної конкуренції та те, як недореформований ринок впливає на вартість газу для українських промислових і побутових споживачів.

Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський (фракція Блоку Петра Порошенка) нагадав, що закон про ринок природного газу запрацював з 1 жовтня 2015 року, тож країна в нових умовах уже пройшла опалювальний сезон. На його думку, наразі можна говорити про позитивні та проблемні тенденції на ринку природного газу для промислових та побутових споживачів. «Цей ринок має бути чітким, зрозумілим, прозорим, не корумпованим, — наголосив О. Домбровський. — Через три місяці розпочнеться новий опалювальний сезон, уряд прийняв рішення про збільшення ціни на газ для населення, яке дуже гаряче дебатується. Але ми повинні чітко усвідомлювати, що таким рішенням відкрили ринок газу також і для житлово-комунальної та бюджетної сфер, а населення повинно бути захищене». Парламентарій також відзначив, що нині ми перебуваємо на дуже складному перехідному етапі: імплементувати закон про ринок природного газу, на жаль, до кінця поки що не вдалося, бо парламент досі не ухвалив у цілому закон про регулятора — Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. «Зависло» й питання ліцензування учасників газового ринку. Також триває дискусія щодо реформування НАК «Нафтогаз України», щоб, з одного боку, захистити ринок, а з другого — уникнути монополізму. 

О. Домбровський наголосив, що парламент та уряд спільно з експертним середовищем мають прийняти такі рішення, щоб прості громадяни з мінімальними втратами відчули початок роботи ринкових інструментів, бо новий опалювальний сезон буде найбільш відповідальний за всі часи незалежності України.

Начальник управління НАК «Нафтогаз України» Єлизавета Баданова також визнала, що регулювання ринку газу ще не є ідеальним. За її словами, в країнах ЄС існує великий ринок постачальників газу і конкуренція між ними, немає такої великої, як у нас, недовіри до постачальників та розмов про те, хто на цьому наживається. На її думку, для успішного входження в новий опалювальний сезон важливим є вирішення питання про ліцензування постачальників газу, щоб споживач міг сам вибирати постачальника.

Виконавчий директор департаменту стратегії та розвитку бізнесу ПАТ «Укртрансгаз» Сергій Макогон розповів, що за новим законом надано можливість усім бажаючим імпортувати газ, але наші потужності на кордоні здебільшого простоюють, через них проходить лише приблизно десять імпортерів газу. На його думку, має проводитися щоденне балансування газотранспортної системи, тобто щодня треба облікувати газ, який зайшов у систему і який з неї вийшов. І якщо учасник ринку запустив до системи більше газу, аніж було використано, його треба продати. За словами промовця, чітко визначено лише тарифи на газ при вході й виході з газотранспортної системи, однак ще існують проблеми щодо тарифів усередині країни та тарифи на використання підземних газових сховищ.

Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, охарактеризував нинішні процеси на ринку газу так: «Триває напівлібералізація». Серед основних проблем газової сфери він окреслив такі: ціноутворення, несвоєчасні розрахунки за надані субсидії, «алергія» населення на попередню оплату — тобто люди не хочуть платити за газ наперед, навіть якщо за це можна очікувати на знижку. А також обмежена кількість гравців на ринку, законодавчі преференції для певних учасників газу — «Нафтогаз» має преференції на сплату ПДВ, велика заборгованість «Нафтогазу». На думку Д. Вовка, у кожному регіоні має бути як мінімум два постачальники газу, які конкуруватимуть між собою, а також треба запровадити стимулююче тарифоутворення, що призведе до зменшення навантаження на споживача.

Серед пропозицій НКРЕКП — монетизація субсидій, своєчасна оплата за субсидіями, скасування преференцій під час імпорту газу, вдосконалення кодексів і законів у сфері ринку природного газу, створення єдиної бази абонентів, вибір споживачем постачальника. «За планом, до 1 липня 2017 року має бути запущено п’ять пілотних газопостачальних підприємств, які перейдуть на стимулююче тарифоутворення», — сказав Д. Вовк.

Заступник директора департаменту Міністерства енергетики та вугільної промисловості Тетяна Довжок серед дискусійних окреслила питання реструктуризації «Нафтогазу України», правовий режим використання майна розподільчих мереж, подальше реформування газової галузі, яке передбачає реалізацію домовленості з МВФ щодо цін на газ для населення. За її словами, до міністерства надходить дуже багато звернень громадян щодо занадто високих цін на газ і опалення, запровадження енергоефективності у газовій сфері. Виходом із ситуації, на думку урядовця, може стати створення різних компаній для постачання газу.

Начальник управління комерційної диспетчеризації ПАТ «Укргазвидобування» Віталій Замараєв запропонував надати перехідний період для забезпечення високої якості газу. Він розповів, що компанія має амбітну мету — до 2020 року вийти на видобуток 20 мільярдів кубометрів газу.

Водночас експерти не такі оптимістичні. Екс-міністр енергетики Сергій Єрмілов висловив думку, що досі немає визначення ринкової ціни на газ та балансу між попитом і пропозицією. «Уряд виділяє шалені гроші на дотації «Нафтогазу України», але немає звіту, як ці гроші використовуються, — сказав експерт. — Постала ситуація, коли створюются картельні групи, які продають український газ і поставляють промисловості з дисконтом 1000—1200 гривень, але цього не хочуть помічати». С. Єрмілов пропонує використати польській досвід — зобов’язали не менш як 50 відсотків учасників ринку газу торгувати через електронну анонімну біржу та відсторонити «Нафтогаз України» від прямого доступу до бюджетних коштів та від контролю за імпортом газу з Європи, проводити закупівлі природного газу прозоро, через аукціони, що, на його погляд, сприятиме розвиткові реального, а не тіньового ринку природного газу і виключить зайві трати бюджету, громадян і бізнесу.

Тим часом споживачі газу та інших комунальних послуг, котрим складно розібратися в тонкощах енергоринку, щодня зустрічаються з проблемами, про які чомусь замовчують урядовці та інші чиновники у високих кабінетах на тлі красивих розмов про субсидії та енергозбереження. Скажімо, що пенсіонер із пенсією в три тисячі гривень немає жодних шансів на отримання субсидії (як пояснюють в «соцзабезах», на субсидію можуть розраховувати лише з доходом не вище 2800 гривень. А встановити нині лічильники — дороге задоволення. Поставити лічильники на холодну і гарячу воду сьогодні в Києві коштує 2 тисячі гривень, лічильник на газ —  5 тисяч гривень. І хоча сам лічильник «Київгаз» наче б надає безплатно, але прокладення труб і робота «потягне» ось таку кругленьку суму.

ДОВІДКОВО

* За даними НКРЕКП, населення споживає 11,3 мільярда кубометрів газу. Майже 60 відсотків спожитого газу оплачують грошовими коштами, 40 відсотків — субсидіями.

* 70 відсотків газових мереж перебуває в аварійному стані.

 

 

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський та голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій того ж комітету Наталія Кацер-Бучковська під час круглого столу.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.