— Мені дешевше буде купити електроковдру і калорифер і так перебути прийдешню зиму, ніж сплачувати такі великі гроші за тепло, — каже пенсіонер із Вінниці Олександр Федорченко, пояснюючи причину свого звернення до тепловиків, щоб ті від’єднали його помешкання від централізованого опалення. — На кухні я заглушив батарею ще три роки тому, але ж вони все одно нараховують за неї плату, — шукає співчуття вінничанин. — Не гріюся, а платити змушений...

На жаль, здійснити задумане пенсіонеру не дозволяють ні теплопостачальна організація, ні влада. Чому? Відповідь шукав кореспондент «Голосу України».

Хліб купує черствий

Олександр Федорченко зізнається, що економить на багатьох речах. Хліб купує черствий, це стає йому в півціни порівняно із свіжим буханцем, з електрики у нього тільки лампочки, воду витрачає ощадливо. Так 79-річний інвалід другої групи, ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції заощаджує кошти на навчання сина-першокурсника.
Синові 79-річного батька справді тільки 19. Він студент одного з київських вишів. Опановує професію лінгвіста. Вивчає англійську та французьку мови. Антон народився, коли батькові було 60. Пан Олександр зізнається, що після смерті дружини не хотів залишатися сам. Каже, знайшлася жінка, яка погодилася жити з ним. Їй було 30. Народила йому сина. Але через три роки покинула з малим. Відтоді він сам виховує Антона.
— Антон — хлопець нівроку — має зріст понад два метри, а взуття носить 46-го розміру, — пишається батько. — Передалися мої гени. Я колишній моряк. На флот слабаків не брали. Дуже хочеться, щоб отримав освіту. Сам вступив до університету, без репетиторів і хабарів. Допомагаю з пенсії, але комуналка нині так взяла за горло, що мало що залишається для дитини. Опалення вже 600 гривень, а що буде далі?
Ліквідатор аварії на ЧАЕС Олександр Федорченко має 50-відсоткову пільгу на оплату житлово-комунальних послуг. Незважаючи на це, арифметика, як він каже, не сходиться. Це за того, що пенсія у нього, порівняно з багатьма, непогана — 2864 гривні (середня в області — 1,5 тисячі гривень. — Авт.).
— Ось платіжка за лютий, — показує чоловік. — За опалення нарахували 665 гривень 48 копійок. І це вже із 50-відсотковою знижкою для інваліда. За газ було ще небагато — 64 гривні 11 копійок. Разом з іншими платежами за лютий набігло майже 800 гривень.
Співрозмовник каже, що Антонові не надали гуртожиток, тому змушений винаймати житло. Знайшов «куток» у передмісті, бо у столиці ціни їм не по кишені. У першому семестрі платили стипендію, у другому — перестали. Зрозуміло, що син підробляє. Але підробітки випадкові. Влаштуватися на постійну роботу не виходить, бо ж треба вчитися.
— Щомісяця передаю йому 2000 гривень, — продовжує чоловік. — На жаль, більше ніяк не виходить. Якщо 800 гривень сплачу за комуналку, то сам пропаду з голоду. Тому й прошу від’єднати опалення. Ще б трохи зекономив. Написав листа міському голові, повідомив про намір відключити батарею на «гарячу лінію» Кабміну. Зробив це для того, щоб потім мати аргументи в суді. Якщо комунальники не зреагують, сам змушений буду заглушити батарею. Так зробив на кухні. Уже три роки обходжуся без тепла. Що-
правда, переконати постачальників у тому, щоб не нараховували за обігрів кухні, так і не вдалося.
— Тоді мені тепло коштувало не більш як 200 гривень, — згадує співрозмовник. — Тому не зважав на це. Тепер ситуація змінилася. Доведеться добиватися, інакше пропаду або я, або дитина змушена буде покинути університет.

Просився в АТО — не взяли

Пан Олександр навіть з вигляду — ще той козарлюга! У свої майже 80 стрункий, про ціпок навіть не думає. Природа не поскупилася обдарувати міцним здоров’ям. Одягає зазвичай захисний каму-фляжний костюм. Одного разу у ньому прийшов до військкомату. Каже, просився в АТО. Переконував військового комісара, що службу знає, на здоров’я не скаржиться.
— Кажу воєнкому, що я той, хто ніколи не відступатиме, бо мені немає вже що втрачати, — згадує розмову ветеран. — Пояснював, що може зберегти чиєсь молоде життя. Не переконав. Не взяли. Сказали, що мені є про кого піклуватися тут, у тилу.
Чоловік не приховує, що хотів хоч трохи заробити на службі, але... Розповів, як він на всьому економить. Знає один магазин, в якому продають черствий хліб. Буханець стає в чотири гривні, свіжий за такі гроші не купиш. Із такого хліба він приготував собі торбу сухарів.
— Не дуже він уже й черствий, — уточнює пан Олександр. Тільки тепер, чомусь, уже не продають такий хліб. Попросив продавця, щоб зателефонувала, коли знову почнуть завозити. Поки що перебиваюся на сухарях. На місяць вистачить. Тому до хлібного не заходжу.
Його будинок недалеко від Привокзального ринку. Там теж багато чого можна купити дешевше, ніж у магазині. Восени, наприклад, брав підмерзлі помідори. Пояснює, що вітаміни все одно зберігаються в холоді.
— Якщо вдасться відключити батарею, куплю калорифер, буде дешевше, — продовжує співрозмовник. — Умикатиму тільки тоді, коли великі морози. Знаю, що тепер продають електроковдри. Ще одна можливість зігрітися.
Коли Антонові виповнилося три роки, батько вирішив відкладати для сина кошти. Повірив одній із спілок. Мав забрати внесок на повноліття сина. Але його обдурили. Уточнює: не тільки одного його. Майже тисяча пенсіонерів у Вінниці оббивають пороги спілки. За словами пана Олександра, у нього назбиралося за цей час понад сто тисяч гривень. «Якби мені зараз ті гроші, не довелося б ні в кого нічого просити...»

Субсидії вигідніше, ніж пільги

Виконуючий обов’язки директора департаменту житлового господарства Вінницької міськради Роман Фурман (на знімку) так прокоментував ситуацію:
— Це перший випадок, коли власник квартири хоче зовсім відключити опалення, не замінивши його альтернативним джерелом. Якщо він так зробить — порушить закон. Йому потрібно підійти по-іншому до вирішення питання. Один із варіантів — відмовитися від пільг, наданих як інваліду Чорнобиля. Є випадки, коли за субсидіями держава компенсує більше коштів, ніж це передбачено пільгами з інвалідності. Можна звернутися по матеріальну допомогу, хоча це разова форма підтримки малозахищених. Консультуватися з цього приводу необхідно в департаменті соціальної політики.

Вінницька область.

КОМЕНТАР

Не опалювати приміщення — це порушення законодавства В.о. генерального директора «Вінницяміськтеплоенерго» Сергій БУЛЬБАС:

— Про звернення пенсіонера до міськради мені відомо із ЗМІ.  Ми проаналізуємо ситуацію. Якщо з точки зору законодавства можливо чимось допомогти, то, безперечно, підемо назустріч цій людині. На мою думку, вести мову треба не про теплопостачання, а про соціальний захист. Відключити можливо повністю будинок або окремо взятий об’єкт. Але за умови, що буде замінено альтернативною системою опалення. Взагалі не опалювати приміщення — це порушення законодавства. Від того розбалансовується цілісність системи теплопостачання. Це може призвести до пошкодження будинку. Немає в законодавстві такого положення, щоб відключити і нічим не замінити. Норма закону каже, що на індивідуальну систему опалення можна переходити всім будинком. Міська рада визначила будинки, в яких більшість квартир переведено на індивідуальне опалення. У таких будинках маємо право надавати дозволи іншим власникам квартир на встановлення індивідуального опалення.
Якщо цей чоловік самостійно порушить систему постачання теплоносія, все одно йому нараховуватимуть кошти за тепло та ще й відповідатиме за порушення законодавства.

 

 

 

Олександр Федорченко: «Відключити батарею просто — перекрити воду в системі і встановити заглушку, складніше добитися, щоб оплату не нараховували».

Фото автора.