У Львові днями відбулося засідання ради Західного наукового центру НАН України і МОНУ. У рамках цього заходу ректор Національного лісотехнічного університету, академік НАН України Юрій Туниця звернувся до громади із доповіддю «Про наукові засади формування програм запобігання екологічних катастроф у контексті національної безпеки України». На думку вченого, Грибовицька трагедія, яка трапилася нещодавно на Львівщині, викликає необхідність наукового аналізу і дискусії у контексті ширшої проблеми — національної безпеки нашої держави.

«Ми маємо серйозні вихідні матеріали для осмислення і аналізу цього питання. Вважаю, що потрібно усвідомити важливість формування людини із іншим способом мислення, яка би розуміла ті причинно-наслідкові взаємозв’язки між діяльністю і не лише економічними, а й екологічними наслідками». За словами науковця, українці повинні принципово змінювати спосіб господарювання. «Зараз основним критерієм є прибуток. Він обов’язково супроводжується і позитивними, й негативними екологічними ефектами», — зауважив Юрій Туниця. Як зазначив ректор Національного лісотехнічного університету, на Заході зараз панує принцип розширеної відповідальності виробника. «Підприємство, яке в результаті своєї діяльності продукує відходи, відповідає за їх знешкодження та оберігає цим навколишнє середовище. Наша держава зацікавлена у запровадженні такого принципу, адже спосіб виробництва і споживання сьогодні — антиекологічний. Говоримо, що сміття це проблема місцевої влади, забуваючи, що це питання стосується також і кожного з нас».

Кожного дня у світі відбуваються як великі, так і менш масштабні, та не менш значні, екологічні трагедії. «Якщо ми не змінимо хибну траєкторію соціально-економічного розвитку, то ми можемо опинитися перед такими проблемами, які не зможемо розв’язати ніколи. Екологічний імператив, на мою думку, має стати об’єднавчою ідеологічною платформою для всіх політичних партій України. Проте нині бачимо, на жаль, як вони займаються своїм піаром на інших питаннях», — каже науковець.

За словами Юрія Туниці, рятівною для країни сьогодні стане національна самоорганізація людей у кожному місті та районі, і навіть — на кожній вулиці, адже запобіжні, превентивні заходи є набагато дешевші, ефективніші, ніж заходи із ліквідації наслідків того чи іншого лиха, яка з нами зараз стається. «Втім для цього потрібні кошти, які часто або не знаходяться у бюджеті, або розкрадаються. Далі так не можна жити. Наука стільки напрацювала, що якби взяти хоч частинку із цього і реально запровадити, то наші еколого-економічні проблеми були би зараз меншими, завдавали меншої шкоди і не приносили в жертву людей», — переконаний академік.

Як вважає професор Туниця, політизація Грибовицької трагедії чи її розгляд як суто локального явища є помилковими. «Причиною лиха називають лише безгосподарність окремих чиновників чи регіональної влади. Проте я наголошую: причина — антиекологічна сутність нашої економіки», -говорить науковець. «Тому ми закликаємо провести позапланові парламентські слухання щодо екологічної ситуації в Україні і паралельно провести інвентаризацію всіх екологічно небезпечних об’єктів. Карта нашої країни насичена такими об’єктами, і вони становлять серйозну загрозу як здоров’ю, так і життю людей».

Також у своєму виступі Юрій Туниця наголосив, що свого часу на зборах Національної академії наук України разом із іншими колегами академіками Ігорем Мриглодом та Ігорем Юхновським, зробив заяву про небезпеку, яку створює російська агресія на Донбасі. «У Мінську вже розглядалося питання про екологічну катастрофу — тамтешні шахти настільки затоплені нечистотами, що вони вже витікають Росію», — розповів науковець.

Засідання ради Західного наукового центру також відвідали представники міської та обласної влади, взявши участь у дискусії.

Львів.

 

 

Під час дискусії на засіданні виконкому ради Західного наукового центру НАН України і МОН України.  Перший ліворуч — професор Юрій Туниця.

Фото Ігоря ФЕДИШИНА.