Власники десятків великих підприємств краю ухиляються від організаційних платежів із виплат пільгових пенсій своїм же працівникам

 

По вуха в боргах

Десятки підприємств Херсонщини хронічно не виконують соціальні зобов’язання перед своїми ж колишніми працівниками, котрі витратили сили та здоров’я, виконуючи роботи, пов’язані з підвищеною небезпекою чи в шкідливих умовах. За законом, вони отримують право на пільгову пенсію п’ятьма роками раніше, ніж зазвичай. І таких людей на Херсонщині понад три тисячі. Причому впродовж цих п’яти років витрати на виплату й доставку пенсій їм зобов’язані компенсувати наймачі — адже саме вони отримували зиск від тяжкої праці трударів на заслуженому відпочинку. Та це в теорії. А на практиці... «На пільгові пенсії підприємства області мають відшкодовувати 2,5 мільйона гривень щомісяця. Натомість вносять тільки 65 відсотків від необхідного. Решту доводиться стягувати через тривалі судові процеси», — з прикрістю зазначає керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Зінаїда Лазарєва.

Неплатежі приватних та комунальних господарських структур перед пенсіонерами зростають загрозливими темпами. У боржниках уже ходить 71 підприємство — вони завинили загалом 45,2 мільйона гривень. У декого борги утворилися ще понад десятиліття тому! Звісно, більша частина з них — ті, хто перебуває у стадії банкрутства чи санації, як-от Херсонський бавовняний комбінат (заборгував 11,5 мільйона гривень), акціонерне товариство «Херсонські комбайни» (8,5 мільйона гривень). Але є й індустріальні гіганти, котрі вважаються економічно активними, належать відомим олігархам-мільярдерам, проте від виконання власних соціальних зобов’язань хронічно ухиляються. Це, зокрема, Херсонський суднобудівний завод, що входить до бізнес-імперії Вадима Новинського. Він завинив Пенсійному фонду України аж 14 мільйонів 727 тисяч гривень.

З-поміж інших «рекордсменів» — Херсонський машинобудівний завод (503,1 тисячі гривень боргу), новокаховські електромашинобудівний та електромеханічний заводи (402 тисячі гривень і 225,5 тисячі гривень). У чорному списку із понад чвертю мільйона гривень боргу також і комунальне підприємство «Херсонелектротранс», яке обслуговує тролейбусні маршрути обласного центру. Його директор Олександр Устінов скаржиться на фінансові негаразди, і співчутлива міськрада з муніципальної скарбнички періодично підкидає для КП дотації — тільки цьогоріч на покриття виплат та доставку пенсій для пільговиків виділила 800 тисяч гривень.

Інші ж власники підприємств дотримуються знущальницького принципу: мовляв, мавр зробив своє діло, мавр може іти. А як ті старенькі та нужденні «українські маври» доживатимуть свого віку, на що купуватимуть харчі й ліки, «турботливих» роботодавців, схоже, зовсім не обходить. Ці видатки вони фінансують в останню чергу — якщо фінансують взагалі.

З суду до суду

Звісно, пільговики свої пенсії отримують сповна — з загального бюджету Пенсійного фонду. Але це означає, що ПФУ змушений надавати боржникам безвідсотковий кредит за рахунок держави та інших підприємств, котрі добросовісно вносять до нього гроші. І безкінечно так тривати не може — дефіцит коштів Пенсійного фонду України і без того чималий.

Під час розгляду позовів суди, як правило, стають на бік ПФУ і зобов’язують погасити ту суму заборгованості, яка фігурує у позовній заяві. Відповідачі її сплачують... і починають накопичувати борги знову — до наступного судового процесу. Уникнути повторення таких ситуацій можна, якщо надати Пенсійному фонду право автоматично списувати з рахунків підприємств-боржників суми заборгованості за виплату та доставку пільгових пенсій. Та для зміни фінансового механізму треба вносити відповідні корективи до вітчизняного законодавства. А це справа, як відомо, досить морочлива.

Херсон.