Антикорупція
Новим Законом України про судоустрій та статус суддів передбачено створення спеціалізованих антикорупційних судів. Однак їх ще не існує, і якою буде модель антикорупційного судочинства, повноваження антикорупційного суду, як добиратимуться судді та хто ними може стати, — законодавчо ще не врегульовано. Це обговорювали учасники експертного круглого столу «Перспективи та практичні механізми запровадження в Україні спеціалізованих антикорупційних судів», який провели Реанімаційний пакет реформ спільно з представництвом в Україні міжнародної антикорупційної організації Trancparency Іnternatіonal.
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд (на знімку) відзначила, що зараз, незважаючи на ухвалене прогресивне законодавство в частині судової реформи, високопосадова корупція залишається безкарною, тоді як за побутову корупцію садять на багато років. «Сьогодні, як і в СРСР, вигідно красти вагонами, — сказала О. Сироїд. — Клієнтами антикорупційного суду повинні стати самі судді. Це аргумент на користь того, що суд має стати окремою інституцією».
На думку О. Сироїд, нині потрібно ретельно підійти до моделі побудови антикорупційного суду — чи це буде окрема палата Верховного Суду (що не виключає новий закон про судоустрій і статус суддів), чи окрема інституція. Парламентарій висловилася за створення такої моделі антикорупційного суду, в якій би були задіяні судді-іноземці, представники іноземних держав. Оксана Сироїд вважає, що залучення іноземців до антикорупційного суду, що розглядатиме справи щодо високопосадової корупції, в тому числі й великих олігархів, сприятиме довірі до судової влади.
«Це дасть можливість українському суспільству набагато більше довіряти судовим процесам», — переконана заступник Голови Верховної Ради. Однак оскільки рішення українських судів приймаються іменем України, — підписуватиме судове рішення український суддя. А судді-іноземці можуть брати участь у судовому процесі у статусі присяжних.
У Національному антикорупційному бюро вважають, що нагальна потреба утворити новий антикорупційний суд виникла тому, що зараз судова система України фактично саботує діяльність бюро: судді «зливають» інформацію, не погоджують негласні слідчі дії, зумисне затягують розгляд справ проти корупціонерів.
«Після того як почалися серйозні затримання, і перші справи пішли до суду, дійшли висновку, що потрібні спеціалізовані антикорупційні суди», — сказав директор НАБУ Артем Ситник. І навів свіжий приклад у справі народного депутата Олександра Онищенка: слухається подання щодо десяти осіб, і щодо чотирьох фігурантів справи суд обирає заставу в 200 мільйонів гривень, щодо ще чотирьох — по два мільйони, а по двох — лише мільйон гривень, хоча в одного з них, зі слів А. Ситника, лише в одній банківській скриньці було вилучено 50 тисяч доларів. На думку керівника НАБУ, не обов’язково створювати антикорупційний суд як окрему інституцію, але важливо забезпечити прозоре обрання таких суддів і забезпечити їх безпеку. Окрім того, наголосив А. Ситник, важливо, щоб антикорупційні суди не дублювали функції з розслідування НАБУ, Генпрокуратури, новоствореного Державного бюро розслідувань (ДБР) та інших правоохоронних органів. За даними НАБУ, до ДБР буде передано 17 тисяч справ, що пов’язані з антикорупційними злочинами. Водночас, на думку директора НАБУ, чинне законодавство ще не готове до створення антикорупційного суду.
Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв відзначив, що український парламент уже ухвалив більшість із необхідних антикорупційних законів. «Але ведемо часто нерівну й безуспішну боротьбу за їх втілення», — заявив парламентарій. Як приклад голова антикорупційного комітету навів переписку з урядом та МВС, здавалося би, з простого питання — чому не втілюється закон про встановлення відеокамер на дорогах для фіксування порушень правил дорожнього руху. МВС відповідає, що йому потрібен рік для того, щоб... «визначитися з регламентом відеокамер». Єгор Соболєв застеріг від того, щоб під красивим брендом «Антикорупційний суд» не виник «ручний суд». Голова комітету підтримав ідею залучати до роботи антикорупційного суду іноземців і звернувся до партнерів із ЄС та США — допомоги ресурсами та кадрами, щоб забезпечити легальне цивілізоване правосуддя. «Звичайно, хочеться мати виключно українське чесне судочинство, але сьогодні це, на жаль, неможливо, — вважає Є. Соболєв. — Приїзд іноземних суддів із досвідом вироків щодо великих корупціонерів буде гарантією того, що рішення антикорупційних судів будуть справедливими і топ-корупціонери постануть перед законом». Єгор Соболєв навіть запропонував створити Міжнародний антикорупційний суд, адже корупція вже давно стала явищем глобальним. Водночас парламентарій наголосив, що без реформаторів у владі та громадського контролю за владою неможливо провести антикорупційну реформу.
Міністр юстиції України Павло Петренко відзначив, що в новому законі про судоустрій передбачено створення спеціалізованого антикорупційного суду, але модель цього суду відіслано до спеціального закону, який ще треба ухвалити. Міністр також підтримує ідею залучення іноземних суддів у якості присяжних. Однак серед депутатського корпусу немає одностайної думки щодо діяльності антикорупційних судів. Народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь в ефірі одного з телеканалів заявив, що потрібно не створювати нові антикорупційні органи і наймати нових людей, а змусити ті органи, які вже створено, реально боротися з корупцією, у тому числі через контроль за способом життя суддів, через підбір кваліфікованих кадрів, через підвищення кваліфікації суддів. «Реформа правоохоронної системи не полягає у кількості створених органів, — вважає Ю. Чижмарь. — Контроль за способом життя суддів повинні здійснювати і НАБУ, і податкова, і громадські організації. Але зараз правоохоронні органи не реагують на звернення громадськості та журналістів». На думку депутата, до чиновників, високопосадовців, правоохоронців та суддів не може бути застосована нульова декларація та податкова амністія, оскільки вони обікрали державу.
«Уже маємо нове антикорупційне законодавство, слідство за новими правилами, нові антикорупційні органи, представництво антикорупційних справ у судах у вигляді антикорупційної прокуратури, але зараз стикаємося з ключовою проблемою — як ці справи, що надзвичайно складно формуються і яким чиниться шалена протидія, будуть розглядатися у судах і чи будуть покарані корупціонери», — таку думку висловив експерт Реанімаційного пакета реформ Ярослав Юрчишин.
Експерти Центру протидії корупції презентували власні пропозиції щодо судової реформи: перша інстанція — Антикорупційний суд, який погоджує слідчі дії детективів НАБУ, відкриває судові провадження по кримінальних провадженнях НАБУ, ухвалює рішення про вирок. Друга інстанція — Антикорупційна палата у Верховному Суді, яка розглядає апеляційні скарги НАБУ та обвинувачуваних. На думку експертів, щоб утворити антикорупційні суди, у Законі «Про судоустрій та статус суддів» необхідно ввести норми, що гарантують автономність та незалежність антикорупційних судів від інших, прозорість конкурсного процесу добору суддів, а також закріпити чіткий порядок формування незалежної конкурсної комісії з обрання суддів до антикорупційних судів — по троє представників від парламенту та президента, і четверо представників ЄС, Ради Європи, посольств США та Канади. Експерти пропонують, щоб суддею антикорупційного суду міг стати юрист, котрий має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років або досвід професійної діяльності в галузі права щонайменше сім років через проходження відкритого конкурсу.
Факт
За даними Trancparency Іnternatіonal, упродовж березня 2014-го -лютого 2016 року українські суди винесли лише 19% вироків корупціонерам про тюремне ув’язнення. 38% вироків — іспитовий термін, 34% — штраф, 19% — виправдання. Загальна сума хабарів, щодо яких розглядалися судові справи, — 35 мільйонів гривень.
