Учора Кабінет Міністрів схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2017 рік та основних макропоказників на 2018—2019 роки.
Представляючи цей документ, Перший віце-прем’єр Степан Кубів зазначив, що, крім внутрішньої дискусії на рівні міністерств та урядових комітетів, також було проведено консультації з Міжнародним валютним фондом і його експерти визнали, що прогнозні показники близькі до висновків МВФ. Водночас уряд підготував два варіанти можливого сценарію розвитку: перший передбачає успішне та швидке реформування економіки, другий — реалізацію реформ на тлі низки викликів, які сьогодні важко передбачити.
«За попереднім прогнозом, номінальний розмір ВВП у 2017 році має становити 2,6 трильйона гривень, зростання реального обсягу ВВП становитиме 3 відсотки, інфляція від грудня 2016-го по грудень 2017 року, за оптимістичним сценарієм, очікується на рівні 8,1 відсотка, а за несприятливим — 10,3», — повідомив С. Кубів та додав, що залежно від сценарію прогноз на 2018—2019 роки передбачає зростання від 2 до 4 відсотків ВВП.
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів насамперед висловила оптимізм стосовно того, що українська економіка починає відновлюватися. «Якщо ми оцінимо падіння ВВП у 2015 році на 9,9 відсотка, то побачимо, що половина з цього скорочення пов’язана з окупацією наших територій, ще відсоток — це наслідок агресивних торговельних обмежень з боку Російської Федерації. Але вже у 2016-му ми очікуємо зростання економіки на відсоток та уповільнення інфляції до 14 відсотків», — сказала вона і підкреслила, що уряд планує сформувати такий бюджет на 2017 рік, який ми зможемо виконати. Серед інших позитивів Ю. Ковалів назвала очікуваний у 2017 році приріст прямих іноземних інвестицій до 4,5 мільярда доларів (у 2015 році прямі іноземні інвестиції становили лише 300 мільйонів доларів, а за п’ять місяців цього року вони вже сягнули 1,8 мільярда доларів), що свідчить про повернення довіри іноземних інвесторів до української економіки.
Також Мінекономрозвитку прогнозує у 2017 році інфляцію на рівні 8,1 відсотка (що позитивно відрізняється від 40 відсотків інфляції у 2015-му і 14 у 2016 році), зростання реальної заробітної плати має бути не менш як 5,4 відсотка (до того ж збільшення зарплати повинно значно перевищити зростання ВВП), рівень безробіття має скоротитися з 9 до 8,7, промислове виробництво повинно зрости на 3 (цього року очікується плюс відсоток), а зростання сільського господарства — 2,7 відсотка. Найбільшими ризиками, які можуть мати вплив на економіку, Ю. Ковалів назвала загострення військового конфлікту, можливе падіння цін на світових ринках на основну експортну продукцію (збіжжя, метал), низька активність комерційних банків та посилення інфляційних процесів. «Наш прогноз консервативний і враховує реальну ситуацію в економіці», — запевнила вона.
Підбиваючи підсумки обговорення, прем’єр висловив переконання, що економічне зростання в Україні може і повинно бути набагато вище від прогнозованого. «Я не бачу об’єктивних перешкод для цього. Суб’єктивні бачу, а от об’єктивних — немає. Потенціал України набагато більший, ніж прогнозоване зростання і рівень життя людей. Саме неналежне врядування та нереформована економіка призвели до такого колосального падіння, яке ми маємо на сьогоднішній день», — сказав він та навів слова керівника однієї транснаціональної компанії, котрий у розмові також висловив упевненість, що наш потенціал в рази більший від того, який ми демонструємо нині. «Тобто потрібні нормальний бізнес-клімат, прозора приватизація, дерегуляція, створення системи справедливого суду, поглиблення переробки продукції в Україні, модернізація та підтримка наших сильних секторів — це дасть нам набагато більше зростання», — вважає В. Гройсман. А за рахунок подальшої детінізації економіки до нинішніх 2,2 трильйона гривень ВВП також можна буде сміливо додати ще трильйон, адже всі експерти констатують, що 40—60 відсотків нашої економіки перебуває в тіні.
Водночас прем’єр переконаний, що оптимістичний прогноз — це дуже добре, проте урядовці не повинні відриватися від реального життя. «Індекси, збільшення реальної заробітної плати на 5,4 відсотка — нормально, але цього недостатньо, щоб люди могли впевнено почуватися. Тому дуже важливо, щоб ми про це не забували і постійно працювали на те, щоб збільшувати реальну оплату праці», — наголосив В. Гройсман.
Під час засідання прем’єр знову повернувся до теми формування ціни на вугілля за так званою формулою «Роттердам плюс». Назвавши її «неприйнятною», В. Гройсман попросив Першого віце-прем’єра доповісти про результати аналізу. А після того, як С. Кубів повідомив, що остаточна інформація очікується наступного тижня, прем’єр заявив, що очікує не просто інформації, а «результату з точки зору отримання справедливої ціни на вугілля і справедливої ціни на електроенергію». Нагадавши, що рішення про ціну на вугілля приймала Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прем’єр сказав: «Це рішення незалежного регулятора, який не підпорядковується уряду. Але уряд не сидітиме і не споглядатиме, як формується ціна на вугілля». Тим паче що вчора знову зросла ціна на електроенергію.
Заодно В. Гройсман згадав про таку задавнену, але досі не розв’язану проблему, як підключення споживачів до електромереж. «Весь бізнес у країні стогне від того, що не можуть підключитися до мереж електропостачання. Це що, електричне царство? Тому в нас є розуміння з регулятором і наступного тижня ми маємо уніфікувати правила підключення. Поки що на рівні постанови Кабінету Міністрів, а потім і на рівні закону», — сказав він та підкреслив, що якби ці бар’єри позабирали ще 20 років тому, то ситуація була б зовсім інша.
