Підприємці та викладачі вузів намагалися знайти спільну мову за круглим столом

 

Нещодавно в Дніпропетровській ОДА представники провідних ІT-компаній регіону обговорювали з працівниками навчальних закладів перспективи співробітництва на ниві освіти молоді. Захід відбувся за сприяння і з участю співробітників облдержадміністрації.

 

Виклики часу


Від імені працівників «цифрової» індустрії зустріч відкривав директор асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв. Він розповів про бажання українських компаній співробітничати з навчальними закладами. А також про те, що в рамках асоціації є розуміння необхідності надавати вишам підтримку в розробці освітніх програм.


— Дуже хотілося, щоб Дніпро став східною столицею ІT в Україні. Кожне робоче місце в цій індустрії, а їх сьогодні 8—10 тисяч, створює ще два-три в економіці. Але український ринок дуже малий, — заявив Валєєв. — Тому необхідно орієнтуватися насамперед на експорт. А там жорстока конкуренція. У країнах, що розвиваються, ІT має потужну державну підтримку.


Говорячи про перспективи класичної освіти, ІT-шник зазначив, що проблема має комплексний характер. Тут і скорочення державного фінансування, і «вимивання» досвідчених кадрів з освіти в бізнес, і загальна деградація математичної «школи». Тим часом у школах інформатику зазвичай викладають трудовики, оскільки це не основний предмет програми. А ті завдання з математики, які зараз даються на іспитах, можна, на думку Валєєва, просто розв’язувати у думці, навіть без паперу — різниця з 1991 роком разюча, і не на користь нової програми.


Зазначили присутні й низький рівень підготовки абітурієнтів, які вступають до вишів. З’ясувалося, проблема в тому, що випускники спеціалізованих математичних факультетів не мають права викладати в школах, оскільки в їхніх дипломах це не передбачено. Як наслідок — «справжню» математику та «інформаційні технології» читати школярам практично нікому.


Ще один виклик традиційним вишам — розвиток приватних навчальних закладів.


— Якщо приватний навчальний заклад за 5—6 місяців може дати студентові затребувану професію, та ще й з гарантованим працевлаштуванням, то навіщо людині гаяти кілька років? — зауважив В. Валєєв. — Очевидно, що якщо нічого не зміниться, то це — вирок традиційній системі освіти.


Чи є вихід?


Вихід зі ситуації, що склалася, представники ІT-компаній бачать у спільній з вишами викладацькій роботі й розробці спільних освітніх програм.


— Тема ІT-освіти в Україні надзвичайно актуальна. Ми хочемо зрозуміти, як можемо співробітничати з ВНЗ регіону, які проекти можемо реалізовувати, щоб поліпшити якість освіти, — заявила на зустрічі директор регіональної філії компанії «Luxoft» Олена Власюк. — Нам потрібні кваліфіковані кадри, і ми готові допомагати в цьому навчальним закладам.


Однак своє співробітництво підприємці й викладачі бачать, як з’ясувалося, дещо по-різному. Так, представників бізнесу цікавить суто прикладний аспект. Вони готові навчати студентів актуальних на нинішній момент часу речей — тем, які затребувані в індустрії. Для цього ІT-шники готові приходити у виші з лекціями. А викладачі з таким підходом не зовсім погоджуються.


Представники вишів головну проблему бачать у низькій мотивації своєї праці й не проти, щоб компанії підтримали їх матеріально. Приміром, через залучення до реалізації спільних бізнес-проектів. Це, на думку педагогів, дозволить вишам зберегти викладацькі кадри й скорегувати навчальний процес у потрібний бізнесменам бік. А бачити програмістів як своїх колег професійні педагоги вочевидь не дуже прагнуть. «Не завжди хороший програміст є і хорошим викладачем», — резюмували представники навчальних закладів. «Не завжди хороший педагог знає, як правильно писати програми», — парирували айтішники.


У Дніпра є все, що потрібно


Незважаючи на певні відмінності в поглядах на перспективи співробітництва, точки дотику у вишів і ІT-бізнесменів все-таки є.


— Форм співробітництва може бути дуже багато. Це й рекомендації з навчального процесу, організація практики для студентів, а також активна популяризація професії серед молоді, — вважає директор регіональної філії компанії «Luxoft» Олена Власюк.

 


Важливим етапом популяризації сучасних технологій можуть стати олімпіади з програмування, робототехніки та «фінтеху», вважає директор асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв.


— Дніпру сам Бог велів проводити олімпіади з робототехніки та «фінтеху», все це в місті активно розвивається. Тут є активні компанії, потужна індустрія і підтримка влади, — зазначив він.


Представники Дніпропетровської ОДА традиційно обіцяли присутнім усіляку підтримку й цілковите сприяння в будь-яких ініціативах. Головною метою заходу місцева влада бачить у розробці «дорожньої карти» співробітництва.


— Це вже не перша зустріч в ОДА, присвячена співробітництву навчальних закладів області з ІT-компаніями. Сьогодні обговорюємо, як можна використовувати їх потенціал на Дніпропетровщині, — сказала начальник управління інформаційних технологій і електронного урядування ОДА Тетяна Шаповалова.


Чи вийде з таких зустрічей щось корисне, покаже час. А поки Дніпропетровська обладміністрація запрошує всіх небайдужих приєднуватися до ІT-волонтерського руху. Щосереди всіх бажаючих співпрацювати з ОДА в ІT-сфері чекають на робочих зустрічах по середах (початок о 15.00) за адресою: пр. Поля, 1, зал 322. Обіцяють надати і приміщення, і техніку, і підтримку.

Дніпро.

 

Перспективи співробітництва поки що тільки намічаються.


Фото надане Дніпропетровською ОДА.