Погоджувальна рада

 


До завершення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання залишилося два пленарні тижні. Тож, незважаючи на жарке літо, роботи у депутатів вдосталь. На погоджувальній раді голів парламентських комітетів і лідерів депутатських фракцій найбільше пристрастей вирувало навколо стрімкого зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для населення та закону про спецконфіскацію, який сприятиме поверненню до держбюджету коштів, украдених Януковичем, та які буде спрямовано на потреби оборони та соціальний захист. Загалом у порядку денному парламенту на нинішній пленарний тиждень — майже 140 законопроектів.


Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що народним обранцям до кінця сесії належить вирішити багато питань — не лише ухватити важливі законопроекти, а й визначитися щодо зняття недоторканності з суддів та обрання суддів. Глава парламенту відзначив, що із понад 3,5 тисячі суддів, які стоять у черзі на призначення, буде визначено перелік суддів, котрі є «неконфліктними», тобто до діяльності яких немає запитань чи нарікань. І вже цього тижня, як тільки питання буде готове до розгляду, його буде винесено на розгляд сесійної зали.

 

Відповідальність, а не популізм


Голова фракції Блоку Петра Порошенка Ігор Гринів закликав парламент найближчим часом розглянути та ухвалити законопроект про спецконфіскацію, розгляд якого було відкладено минулого пленарного тижня. За його словами, фракції «вийшли на узгоджений проект» і фракція БПП також голосуватиме «за». При цьому Ігор Гринів наголосив, що всі кошти, отримані від спецконфіскації, мають піти на фінансування двох напрямків — розвиток Збройних Сил і на ремонт та відновлення доріг.


Крім того, парламентарій запропонував включити до порядку денного на нинішній пленарний тиждень важливі законопроекти, які вирішують проблему утилізації побутових відходів, яку загострила трагедія на львівському сміттєзвалищі.


Фракція БПП також наполягає на розгляді законопроекту про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною радою). «У нас лишилося дуже мало днів роботи парламенту, тому я закликаю всіх депутатів відповідально поставитись до тієї роботи, яка залишилась впродовж двох тижнів у Верховній Раді, з тим, щоб прийняти необхідні закони», — закликав Ігор Гринів.


«Народний фронт» не голосуватиме за жоден законопроект, поки не буде ухвалено закон про спецконфіскацію, — заявив лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. За словами депутата, без цього закону гроші з арештованих рахунків Януковича можуть повернутись назад в офшори. «Ось ваш вибір: гроші на підтримку вітчизняної оборони, або ви за те, щоб цими грошима платили російським вбивцям», — сказав Максим Бурбак. Парламентарій навів приклад Швейцарії, де з 1 липня набув чинності аналогічний закон, який регулює порядок заморожування, конфіскації та повернення активів владою Швейцарії урядам третіх країн.


Нові тарифи — зашморг для більшості людей


Лідери фракцій, котрі вважають себе опозиційними, закликали парламент не стояти осторонь проблем зростання тарифів на газ, опалення, гарячу воду та інші комунальні послуги, що зараз найбільше турбує людей, і виправити ситуацію.


Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко запропонував провести у парламенті дебати за участю керівництва уряду та щоб Верховна Рада висловила свою позицію щодо необґрунтованого, на його погляд, зростання тарифів. Фракція також наполягає на розгляді законопроектів про спрямування інфляційних доходів на додаткові виплати бюджетникам та соціальні програми, скасування арештів рахунків підприємств теплокомуненерго. «Пропонуємо парламенту останні два тижні зосередитися на суто економічних законах, які необхідні людям, а не на політичних деклараціях», — закликав Ю. Бойко.


Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко навів дуже тривожні цифри: за його словами, після зростання тарифів вартість комунальних послуг із опаленням за однокімнатну квартиру становитиме 1561 гривню на місяць, двокімнатної — 3038 гривень, трикімнатної, площею до 70 квадратних метрів — 3914 гривень, а сільський будинок площею до 100 квадратів — 3600 гривень. Для порівняння, зауважив лідер радикалів, за такий же будинок досі платили 500—600 гривень на місяць.


Політик наголосив, що не можна вважати «багатою» людину із доходом у 3600 гривень, яка вже не підпадає під субсидії. Фракція Радикальної партії наполягає повернути населенню пільговий обсяг споживання газу — по 3600 гривень за 1200 кубометрів газу, обґрунтувати доцільність зростання тарифів і чому за вітчизняний газ люди повинні платити за тарифами імпортного газу. Фракція також вимагає оприлюднити умови, на яких підписано урядом домовленості з МВФ. О. Ляшко заявив, що радикали й надалі блокуватимуть парламентську трибуну з вимогами створити ТСК для розслідування корупції серед високопосадовців та знизити тарифи за комунальні послуги для населення.


Провести аудити житлово-комунальних та енергетичних підприємств та запровадити мораторій на підвищення тарифів за комунальні послуги пропонував і співголова депутатської групи «Відродження» Віктор Бондар. Він навів статистичні дані, за якими заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг населенням уже становить 13 мільярдів гривень, а за прогнозами на кінець року сягне 22 мільярдів гривень. При цьому, відзначив депутат, на кінець квітня 2016 року держава на 11 мільярдів гривень переплатила різним газопостачальним компаніям за газ. Тоді як заборгованість перед підприємствами, які постачають житлово-комунальні послуги, становить 25,2 мільярда гривень.


Голова депутатської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко звернув увагу на те, що сьогодні за субсидіями переплата 41%, бо постановою Кабміну вдвічі збільшено норму споживання газу споживачам без лічильників на газ і тепло. За його словами, якщо у 2017 році субсидії становитимуть 10% від ВВП, то це стане крахом для економіки. Неприпустимим вважає депутат і те, що в структурі тарифів на газ понад 50% — податки. Я. Москаленко наголосив, що за все це платитимуть ті люди, котрі не підпадають під субсидії: вони сплачують податки із доходів, а потім їх фактично ще раз обкладають податками через комунальні послуги. «Проблема полягає у тіньових схемах, через які кошти з держбюджету через субсидії перекачуються на рахунки газовидобувних та газопостачальних компаній», — вважає парламентарій.


Лідер депутатської фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявив, що в Україні є «другий фронт» — медичне обслуговування. За його словами, від інфаркту помирає вдвічі більше чоловіків працездатного віку, аніж на фронті. Депутат навів приклад райцентру Умань, звідкіля до найближчого центру інвазивної допомоги 200 кілометрів, і хвору людину практично неможливо довести до лікарні. Депутат назвав реформування сфери охорони здоров’я «псевдореформою». Щодо зростання тарифів, О. Березюк висловив думку, що це зупинить економіку України, бо збіднюють працюючі люди.


Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що переходить до радикальних заходів. Вона звернула увагу на те, що людям продають газ по 285 доларів за тисячу кубометрів, а собівартість газу вітчизняного видобутку — 15—18 доларів. На думку політика, через зростання тарифів «хтось» уже поклав очі на українські надра і хоче заробляти на них надприбутки, тоді як газ та інші надра за Конституцією належать народові України. Лідер «Батьківщини» також звернула увагу на те, що гроші на субсидії — це не гроші держави, а гроші з кишень громадян, платників податків.


Фракція «Батьківщина» вимагає створити в парламенті ТСК щодо діяльності НАК «Нафтогаз Україна» та «Укргазвидобування», ухвалити три законопроекти, які сприятимуть зниженню тарифів — спрямувати на потреби населення газ вітчизняного видобування, знизити ренту на газ для державного підприємства «Укргазвидобування», встановити для споживачів, котрі не мають лічильників, нормативи споживання за будівельними стандартами, а не завищені удвічі-тричі норми, які діють зараз.


Ю. Тимошенко повідомила, що через зростання тарифів «Батьківщина» подала судовий позов на Прем’єр-міністра, уряд, керівника НКРЕ, і на 25—27 липня вже призначені судові розгляди.


Дзеркальні санкції


Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів назвав нові торговельні обмеження, запроваджені Росією, економічно і юридично необґрунтованими. Він повідомив, що на урядовій нараді за участю Прем’єр-міністра Кабмін запровадив «дзеркальні» санкції: затвердив рішення про подальше обмеження транзиту російських товарів, а указом Президента продовжено до 31 грудня 2017 року торгове ембарго на товари з Росії. С. Кубів закликав, незважаючи на те, що за останні 20 років 70% експорту було орієнтовано на Росію, думати зараз не про минуле, а про завтра. «Ми запропонуємо дзеркальні санкції діям Росії щодо транзиту товарів, — сказав віце-прем’єр. — Це чітка позиція, яка відповідає нормам світового права». Зі слів С. Кубіва, Україна також підніме мита на російські товари та ще раз звернеться до лідерів європейської спільноти продовжити санкції щодо Росії. (Як відомо, вчора Російська Федерація ввела додаткові обмеження щодо транзиту через територію Росії товарів з України).


Під час виступу першого віце-прем’єра лідер Радикальної партії Олег Ляшко знову порушив питання зростання тарифів і демонстративно покинув залу засідання.


Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський звернув увагу на загрозливу ситуацію на підприємствах, що надають житлово-комунальні послуги. Зокрема, за його словами, «Київенерго» через великі борги фактично припинило роботи з підготовки до нового опалювального сезону та не ліквідовує аварійні ситуації.


На думку Д. Андрієвського, стабілізувати ситуацію зможе проект закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, внесений до парламенту групою народних депутатів (№ 2706), який накладає мораторій на нарахування пені й штрафів для підприємств, які надають комунальні послуги населенню, що виникла з вини держави через неперерахування різниці у тарифах.


Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін закликав ухвалити законопроект, який дасть змогу амністувати ув’язнених учасників АТО, котрі не скоїли тяжкі злочини. А голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорій Немиря вимагав виправити ситуацію із порядком виплати пенсій та інших соціальних виплат вимушеним переселенцям, який, на його думку, порушує конституційні права людей і запроваджує поліцейські механізми в демократичній державі. Парламентарій звернув увагу на те, що нині Україна на четвертому місці у світі за кількістю вимушених переселенців — після Сирії, Іраку та Ємену.

 

Дмитро Андрієвський, Сергій Власенко.

 

Максим Бурбак, Ігор Гринів, Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

 

Фото Олександра КЛИМЕНКА.