Світлої пам’яті ЛОБОДИ Михайла Васильовича
30 червня після тривалої і тяжкої хвороби на 76-му році життя помер народний депутат України Верховної Ради четвертого скликання, голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (2004—2006 рр.) Михайло Васильович Лобода.
Михайло Васильович народився 7 вересня 1940 року в селі Пристайлово Лебединського району Сумської області. Закінчив Харківський державний медичний інститут, працював лікарем-педіатром, заступником головного лікаря району, викладав у вузі, захистив кандидатську і докторську дисертації, став професором, членом-кореспондентом Академії медичних наук України. Працював начальником головного управління санаторіїв Міністерства охорони здоров’я України. Протягом тривалого часу очолював закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця», яке за його правління піднялося на якісно новий рівень. Був президентом Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, першим віце-президентом Всесвітньої федерації водолікування і кліматолікування.
У період парламентської діяльності народний обранець Лобода М. В. у своїх законопроектах, депутатських зверненнях і виступах вносив чіткі й конкретні пропозиції та конструктивні зауваження щодо поліпшення медичного обслуговування населення, відзначався принциповістю і послідовністю у відстоюванні питань охорони здоров’я та соціального захисту. Користувався авторитетом і повагою серед депутатського корпусу і виборців, усіх людей, хто його знав, завжди йшов на допомогу хворим.
Відомий вітчизняний вчений у галузі сучасної фізіотерапії, курортології та медичної реабілітації Лобода Михайло Васильович був автором понад 140 наукових праць, у тому числі 14 монографій, багатьох наукових посібників і патентів на винахід. Підготував ряд докторів та кандидатів медичних наук. Був керівником відділу координації та перспектив розвитку медичної реабілітації і курортології Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології, головою Проблемної комісії «Санаторно-курортна реабілітація» при Вченій медичній раді Академії медичних наук та Міністерства охорони здоров’я України, науковим керівником журналу «Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія», членом редколегій низки науково-практичних медичних журналів.
За видатні заслуги перед українським народом, вагомий особистий внесок у державотворення, активну участь у законотворчому процесі та високий професіоналізм Лободі Михайлу Васильовичу було присвоєно почесне звання заслуженого лікаря України,ву 2006 році він став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями, Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Передчасно згасло життя цієї доброї, чуйної і скромної людини, мудрого і досвідченого державного і громадського діяча. Його славне життя — це вірне і сумлінне служіння рідній землі та обраній справі, це приклад людської гідності, добропорядності, уміння працювати з людьми. А для нас це надійний товариш і друг, самовідданий патріот своєї держави, зразковий сім’янин.
Ми глибоко сумуємо з приводу тяжкої втрати дорогого і незабутнього Михайла Васильовича Лободи і висловлюємо щире співчуття його дружині Галині Миколаївні, дочці Тетяні та її сім’ї, рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про нього завжди житиме у наших серцях.
Група товаришів.
