В Україні ярими ранніми зерновими та зернобобовими культурами вже засіяно понад 700 тисяч гектарів. Це майже 24 відсотки площ, визначених у столичних аграрних кабінетах.
Тим часом, нинішнього року частина сільгоспугідь (а за планами ярі культури під урожай-2014 мають займати 18,5 млн. га) взагалі може залишитися незасіяною, через що у сільгосппідприємствах недорахуються майже 25 мільярдів гривень виручки. Такий прогноз озвучив президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. На його думку, головна причина можливих втрат урожаю зернових та олійних полягає у низькій прибутковості більшості вирощених торік агрокультур та браку фінансової підтримки господарств на фоні непростих економічних і політичних подій останніх місяців.
Ситуація ускладнюється також нетиповими погодними умовами, а саме повною відсутністю снігового покриву в більшості регіонів, а з ним і вологи у верхньому шарі ґрунту, та необхідністю в надзвичайно стислі терміни провести весняно-польові роботи. Це вкрай складне завдання, враховуючи матеріально-технічний стан господарств. В асоціації вже звернулися до уряду з вимогою припинити популістські дискусії щодо податкових нововведень для АПК, накласти мораторій на будь-які зміни податкової системи та податкові перевірки сільгосппідприємств принаймні до кінця року.
Невизначеностей у хід польових робіт додають кримські проблеми. За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, зважаючи на рішення, прийняте на так званому референдумі, подальша доля півострова залежатиме від дій російської сторони. Хоча це питання може ще бути предметом геополітичних консультацій.
Проте будь-який із ймовірних сценаріїв не обіцяє нічого доброго ні для Криму, ні для України. Перелік проблем надзвичайно великий. Як вирішуватимуться питання власності, зокрема, українських компаній і банків? Як швидко буде здійснено перехід на обслуговування в рублях? Який митний тариф діятиме на території Криму — український чи Митного союзу (а середній імпортний тариф МС вищий за український)? Чи визнаватимуться в світі сертифікати про походження сільгосппродукції з Криму під юрисдикцією РФ? (Якщо ні, то чи не єдина можливість експорту для Криму буде Росія, при тому, що, наприклад, по зерну російський ринок профіцитний, тобто і свого зерна Росії вистачає). На яких засадах здійснюватиметься забезпечення Криму енергоресурсами і водою? Як і де проводитиметься прикордонний і митний контроль? Чим завантажуватиметься логістична інфраструктура Криму? Як складеться туристичний сезон? Наскільки сталими виявляться обіцяні російські інвестиції (а інших очікувати в таких умовах не варто)? Кожне з цих питань є вкрай складним, а їх комбінація — тим паче.
«Виглядає так, що Крим став розмінною монетою в іграх глобального масштабу. І той ентузіазм, який демонструє частина мешканців півострова від останніх подій, я назвав би, м’яко кажучи, значно перебільшеним», — зазначає Володимир Лапа.
На знімку: сільгоспвиробництво півострова значною мірою залежить від дніпровської води, яка надходить на поля з Північно-Кримського каналу.
Фото автора.
