ДУМКИ З ПРИВОДУ
Ситуація в Автономній Республіці Крим та можливе підписання політичної частини Угоди про асоціацію під час засідання Ради Європи 21 березня у Брюсселі — дві топ-теми, які активно обговорює не лише український, а й світовий політикум.
Своїми думками щодо цих головних тем з «Голосом України» поділилися народні депутати, які представляють різні парламентські політичні сили.
Петро ЦИБЕНКО, фракція Комуністичної партії України:
— І Україна, і Росія, і Крим після того, як відбувся референдум, мають трохи охолонути, взятися двома руками за голову та сісти за стіл перемовин, бо референдумом життя не закінчується. Географічно ніхто і нікуди не перенесе кримську землю. Росія та Україна й надалі залишатимуться сусідами, хочу сподіватися — добрими. Тому єдине, що, вважаю, за потрібне зробити нині, — сідати і домовлятися.
Що стосується підписання Угоди про асоціацію з ЄС, то, як на мене, спочатку варто було б розв’язати проблему економічної складової цієї угоди. Вважаю, що і Європі, і Україні треба зрозуміти, на якому ми світі. Це рішення потребує додаткових консультацій. Я зовсім не виключаю, що деякі країни, вже по-іншому дивляться на Україну і на перспективи її членства.
Сергій СОБОЛЄВ, фракція ВО «Батьківщина»:
— У Криму насамперед ми маємо захистити наших громадян, які не піддалися на тиск і шантаж. Зокрема, військових, учителів, пенсіонерів, стосовно яких сьогодні почалися етнічні чистки. Закриваються філологічні факультети, розповсюджуються заяви про закриття українських шкіл. Фактично почався геноцид українського, кримськотатарського та інших народів за національною ознакою. Тому нам потрібно терміново ухвалити закон про захист окупованих територій. Також постає питання захисту наших військових частин, шкіл тощо. Крім того, маємо забезпечити всім громадянам України право проголосувати на виборах Президента. Це все має бути прописано у цьому законі. Не виключаю, що цей документ народні обранці можуть ухвалити вже поточного тижня.
Підписання політичної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом буде адекватною відповіддю агресору. Це буде виконанням наших обіцянок.
Що стосується економічної частини угоди, а саме зони вільної торгівлі, то Євросоюз пішов нам назустріч. Він значно зменшить мита на українські товари, що відкриває для нас європейські ринки. Водночас ЄС погоджується на перехідний етап для України, коли існуватиме мито на європейські товари, щоб частково захистити наш ринок. Це унікальна пропозиція з боку ЄС стосовно підтримки нашого економічного потенціалу, підприємств.
Владислав ЛУК’ЯНОВ, фракція Партії регіонів:
— Потрібно вести перемовини і знаходити порозуміння для того, щоб Україна залишалася єдиною. На жаль, українська влада протягом тривалого часу робила кроки, які відштовхували Крим. У 1995 році була знехтувана Конституція Криму і влада, попри громадську думку, змінила Основний Закон, не врахувавши при цьому домовленості, досягнуті під час створення автономії. Нині замість перемовин із людьми почали тиснути зброєю. Нам усім потрібно більш відповідально ставитися до дій, закликів, ЗМІ. Україна — багатонаціональна країна, тому треба з повагою ставитися один до одного.
Нині має бути внутрішня єдність. Для цього потрібно дослухатися до інших політичних позицій. Єдиний орган, який сьогодні не викликає запитань щодо легітимності, — це Верховна Рада. Тому представникам усіх політичних сил треба за круглим столом, хоч би як це було важко, шукати загальноукраїнський консенсус.
Не треба закликати до мобілізації, зброї. У військовому плані вирішити питання неможливо. Потрібно використовувати дипломатичні можливості.
Що стосується Угоди про асоціацію з ЄС, то потрібно брати за приклад ситуацію, приміром, у Швейцарії. Коли вони бачать, що є різні думки, погляди, то рішення не приймається доти, поки громадськість не дійде спільної позиції. Якщо буде взаємоповага, ми можемо створити демократичне суспільство.
Ірина ФАРІОН, фракція ВО «Свобода»:
— Що нам робити з Кримом? Насамперед маємо проаналізувати, чому це сталося. А це сталося тому, що в Україні панує малоросійська свідомість у певних політичних і суспільних середовищах. Те, що сталося з Кримом, — це наслідок відсутності державницького мислення на сто відсотків у всій країні. Тобто головне наше завдання сьогодні — це розмосковлення України. Не знаю, чи нам це вдасться, позаяк «Свобода» перебуває в меншості — у нас тільки 35 народних депутатів. Це перше.
По-друге, що стосується політичної частини асоціації України з Європейським Союзом, то ми це підтримуємо. До того ж ми дуже вдячні міністерству закордонних справ Росії за те, що воно виписало нам дорожню карту того, що ми не повинні робити: ми не повинні вводити другу державну мову, ми не повинні бути позаблоковою державою, а обов’язково маємо вступати до НАТО, ми обов’язково маємо змагатися за єдину українську помісну церкву і ми в жодному разі не маємо бути федеративною державою, а маємо залишатися унітарною державою. Бо це найважливіші опори, на яких стоїть держава. Вороги роблять нас сильнішими. Усміхаймося. Це додасть нам сили, а їм — безсилля.
