Від трагедії, що сталася на сміттєзвалищі під Львовом, ніхто не застрахований. Це підтверджує ситуація у Тернополі. Малашівське сміттєзвалище офіційно закрили ще в 1997 році, але його й досі експлуатують, а вся рекультивація полягає у трамбуванні відходів бульдозером. Нещодавно представники громадської організації "Екоальянс" зафіксували випадок, коли тут зливав свої отруйні відходи місцевий молокозавод. До слова, полігону для утилізації промислових відходів в області взагалі немає, а всі сміттєзвалища (їх понад 700) незаконні.
Ще 2009 року після відомого скандалу, коли з Тернополя кілька днів не вивозилося сміття, обласна рада придбала сміттєсортувальну лінію, яка обійшлася обласному бюджету у два мільйони гривень, однак жодного дня вона не працювала і нині стоїть законсервована у місті Скалаті. Практично нікого не турбує, що Малашівське сміттєзвалище знаходиться у другому поясі зони санітарної охорони Верхньоівачівського водозабору, звідки постачається вода для більш як 70 відсотків населення Тернополя. Існує загроза потрапляння забруднених речовин із звалища у продуктивний водоносний шар.
До цієї та інших проблем намагалися привернути увагу влади області, офіційних екологічних організацій, правоохоронних органів активісти громадських організацій "Скеля", "Екоальянс", "Автомайдан", "Демократичний альянс Тернопільщини" та інших, які ініціювали проведення круглого столу на природоохоронну тему. "Масштаби порушень природоохоронного законодавства вражають, -- констатує представник "Демократичного альянсу Тернопільщини" Денис МИЛИЙ. -- Наші землі цинічно дерибанять, розкрадають надра, а контролюючі органи лише розводять руками. У більшості випадків вони самі кришують ці неподобства, а то й беруть у них участь". Половина водних об'єктів та водосховищ експлуатується незаконно. Із зареєстрованих майже 300 кар'єрів офіційні дозволи на видобування корисних копалин має лише третина.
Час від часу громадські активісти разом із правоохоронцями встановлюють факти видобутку каменю, піску, гравію у національному природному парку "Дністровський каньйон", але порушники законодавства відбуваються незначними штрафами. І то в кращому випадку. Що казати, коли браконьєрством на Тернопільському ставку займалися навіть працівники рятувальної станції.
Усі факти громадські активісти підтверджують фотографіями, відеоматеріалами, але на це ніхто не реагує.
Керівники державної екологічної інспекції в області скаржаться на недосконалість законодавства, мовляв, руки у них у багатьох випадках зв'язані. На сьогодні в області немає жодного органу, який би контролював використання надр. Громадські активісти вирішили взяти ініціативу у свої руки. Створено робочу групу при облдержадміністрації, яка займатиметься природоохоронними проблемами. Кожна нова влада, яка так часто змінюється в області, обіцяє навести лад у використанні надр, але потім тихенько "присмоктується", і все залишається по-старому. На цей раз активісти налаштовані рішуче. Голова облдержадміністрації Степан БАРНА обіцяє їм свою підтримку. Чи вийде щось з того? Час покаже.
Людмила НАКОНЕЧНА.
Тернопільська область.
