Поки перспективи внесення змін до Конституції в частині децентралізації залишаються туманними, основним завданням у рамках реформи є створення та підтримка спроможних територіальних громад, які здатні виконувати всі притаманні місцевому самоврядуванню повноваження. При цьому під час експертного обговорення на тему «Парламентський порядок денний децентралізації» наголошувалося, що саме Верховна Рада, ухваливши найближчим часом низку законопроектів, може надати нового імпульсу процесу створення об’єднаних громад. Як повідомив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода, міністерство навіть направило офіційні листи до глави парламенту та голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з проханням невідкладно розглянути необхідні для підтримки реформи законопроекти.

Аргументуючи необхідність невідкладного розгляду децентралізаційних законопроектів, В. Негода звернув увагу, що порівняно з минулим роком знизилася мотивація органів місцевого самоврядування для активізації процесу об’єднання громад. «Коли минулого року було задано певний темп об’єднання громад, Мінрегіонбуд не раз пропонував хоча б на півроку відкласти чергові місцеві вибори. На той момент мотивація органів місцевого самоврядування була одна — вони розуміли, що вибори все одно відбудуться. Тепер вибори відбулися, а психологія того, хто обрався, приблизно така: «Обрали мене на п’ять років, про конституційні зміни в частині децентралізації говорять не так інтенсивно, тож, напевно, ухвалено їх буде не так швидко. То яка у мене мотивація після об’єднання громади знову йти на місцеві вибори?» — резюмував урядовець та додав, що на це потрібно зважати.

За словами першого заступника міністра, коли він зустрічається з головами облрад, то насамперед цікавиться, чи включаються до порядків денних сесій питання про підтримку децентралізації хоча б в частині приведення її до норм Європейської хартії місцевого самоврядування та чому вони не вимагають, щоб обласні та районні ради повинні мати свої виконавчі органи? І чому замість цього подекуди ухвалюють антиконституційні рішення про те, що уряд має укладати з облрадами угоди про розподіл повноважень? «Уряд не має права делегувати свої, визначені Конституцією, повноваження, тож у даному разі йдеться про антиконституційні спроби формування якоїсь нелогічної системи», — сказав В. Негода та підкреслив, що навів ці приклади для того, щоб було зрозуміло, в якій нині точці перебуває реформа децентралізації.

Отож з урахуванням не дуже оптимістичних перспектив внесення змін до Конституції в частині децентралізації, на 2016 рік Мінрегіонбуд основним завданням бачить створення та розбудову спроможних територіальних громад. На його думку, стимулювати подальше об’єднання має підтримка створених минулого року 159 громад та 13 — цього року. «Із запланованого на 2016 рік мільярда гривень на підтримку інфраструктурних проектів вже погоджено пропозиції на 500 мільйонів гривень і ця робота динамічно триває», — повідомив В. Негода та закликав парламентаріїв ще до завершення сесії підтримати низку важливих децентралізаційних законопроектів.

Натомість експерт Реанімаційного пакета реформ Анатолій Ткачук висловив думку, що насправді реформа не зупинилась, а призупинилась. «Просто ті, хто ще не об’єднався, дивляться, що вийде у тих, хто пішов на цей крок. А вийде у них все дуже добре, бо до кінця цього року села, які входять до об’єднаних громад, отримають майже сотню водогонів. Ніколи раніше нічого подібного не було! Десятки шкіл пройдуть термомодернізацію, у багатьох селах, де ніколи не існувало зовнішнього освітлення, встановлюються енергоощадні освітлювальні системи», — сказав він та назвав це «відповіддю популістам, які розповідають, що об’єднання громад знищує села».

А. Ткачук зауважив, що восени ці процеси активізуються, навіть якщо нічого не робити. «Об’єднуватися зараз — собі дорожче, бо до Нового року щойно створеним громадам доведеться жити в реаліях, коли об’єднана громада начебто є, але фінансування відбуватиметься на тих само засадах, що й до об’єднання, а це значно ускладнює процес управління. Тому цілком природно об’єднуватися у вересні, щоб уже з 1 січня наступного року почати нормально працювати», — переконаний експерт.

Ще один експерт Реанімаційного пакета реформ Юрій Ганущак пояснив ідею законопроекту про приєднання до об’єднаних громад. «Якщо понад 50 відсотків населення об’єднаються навколо центру, який визначено у перспективному плані, то далі запускається процес приєднання. Тобто до вже сформованої ради кожна наступна сільська рада, яка хоче приєднатися, делегує одного-двох депутатів. Так ми не тільки отримаємо досить плавний процес утворення громад, але це навіть дозволить прискорити первинний процес об’єднання, адже той, хто приєднується пізніше — завжди втрачає», — сказав Ю. Ганущак та додав, що «це дуже вдячна реформа, бо ніхто не любить бюрократів, а тому той, хто ставить на бюрократа, якого мають скорочувати — однозначно програє».

Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан звернув увагу на проблеми, з якими зіштовхнулися вже об’єднані громади. Наприклад, скільки було запевнень, що вони зможуть отримувати додаткові доходи за рахунок надання адміністративних послуг, але на практиці ці кошти до громад поки що так і не дійшли. «Головна мета реформи не просто змінити вивіску, а надавати нову якість послуг громадянам. Тому спроможні об’єднані громади створили свої центри надання адміністративних послуг, але грошей за це так і не побачили. Чому? Бо спочатку Держказначейство просто заблокувало їхні рахунки, а потім з’явився лист Міністерства фінансів про те, що ці кошти треба спрямовувати до держбюджету. І уявіть собі ситуацію: ви створили відповідний центр, найняли працівників, сплачуєте їм зарплату, громадяни сплачують збір і отримують послугу, а ви надходжень не маєте», — змоделював він ситуацію та підкреслив, що оскільки це питання не вдалося вирішити на рівні Мінфіну та Держказначейства, то й виникла потреба у внесенні до парламенту законопроекту №4386.

Не менш важливим завданням О. Слобожан назвав обстоювання фіскальної децентралізації, бо уже лунають пропозиції відібрати в органів місцевого самоврядування місцевий акциз. «А що таке місцевий акциз? Це можливість на місцях боротися з тіньовою економікою. Адже лише після того, як з’явився місцевий акциз, центральна влада дізналася про реальні обсяги контрафакту на ринку пального, тютюнових виробів та алкоголю, і уряд миттєво ухвалив постанову про електронний обіг пального. Готуються аналогічні постанови про запровадження мінімальних цін на тютюнові вироби», — повідомив представник Асоціації міст України.

Народний депутат Вікторія Пташник (на знімку), оцінюючи запропонований експертами «парламентський порядок денний децентралізації», зазначила, що є співавтором більшості законопроектів, які потрібно ухвалити. Стосовно затягування із внесенням змін до Конституції, то вона вважає, що на заваді цього стали політичні маніпуляції. «На мою думку, ці зміни не пройшли тому, що деякі політичні сили почали займатися маніпуляціями. Зокрема, те, що пункт 18 Перехідних положень, де передбачалося, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом, трактувалося як легалізація «ДНР» і «ЛНР», — сказала парламентарій.

Водночас В. Пташник зарахувала себе до романтиків, які вірять у реформу децентралізації та намагаються її всіляко просувати. При цьому вона вважає, що профільний комітет гальмує розгляд деяких законопроектів, зокрема, №4772 — про м’яке приєднання. «На сьогодні під доопрацьованим законопроектом підписантами є 22 народні депутати, котрі представляють як профільний комітет, так і різні парламентські фракції», — повідомила вона та висловила сподівання, що парламентарії зможуть розглянути його ще до завершення сесії.

Ще одним прикладом гальмування В. Пташник назвала законопроект №3390 (щодо забезпечення державної підтримки добровільного об’єднання громад). Вона нагадала, що в першому читанні цей документ було розглянуто ще 1 лютого цього року, а далі, відповідно до процедури, впродовж 14 днів народні депутати мали подати свої поправки, а профільний комітет підготувати його до розгляду в другому читанні. «Відповідно до інформації, яку я маю та яку подає сайт Верховної Ради, до другого читання його досі не підготовлено», — констатувала вона та додала, що схожа ситуація з розглядом законопроекту №3535 (про вдосконалення діяльності інституту старост).

Окрім вищезгаданих, В. Пташник також звернула увагу на законопроекти, які врегульовують, на перший погляд, «дрібні» проблеми. «Сьогодні на місцях з’явилися люди, які починають реєструвати громадські об’єднання, називаючи їх «територіальна громада така-то», та вводять людей в оману. Тому законопроектом №4389 передбачено, що такі словосполучення, як територіальна громада, не можуть вживатися в назвах громадських об’єднань чи будь-яких юридичних осіб», — зазначила вона. А от законопроект №3717 має врегулювати питання використання територіальними громадами прапорів. «Законопроект складається з однієї статті і в ній ідеться про те, що окрім державного прапора, органи місцевого самоврядування також можуть вивішувати прапори ЄС та територіальної громади. Це все! Але даний законопроект допоможе запобігти будь-яким проявам сепаратизму, бо після ухвалення цього законопроекту СБУ буде легше реагувати на випадки, коли органи місцевого самоврядування підійматимуть інші прапори», — переконана народний депутат.

Довідково

Для посилення фінансово-матеріальної бази місцевого самоврядування та вдосконалення механізму формування спроможних громад пропонується ухвалити такі законопроекти:

— № 4390 — про усунення недоліків регулювання містобудівної діяльності та унеможливлення нецільового використання і розподіл земель;
— №4355 — передбачає надання об’єднаним територіальним громадам повноважень розпоряджатися землями за межами населених пунктів;
— №4386 — про зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних громад;
— №4209 — про зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням структурних та відокремлених підрозділів юридичної особи;
— №4772 — про добровільне приєднання територіальних громад та № 4772 — про врегулювання порядку добровільного приєднання до вже утворених об’єднаних територіальних громад;
— №4676 — про умови зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад;
— №3390 — про забезпечення державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад;
— №4742, №4091 — про статус та вибори старости сіл і селищ.