Перспективи розвитку і проблеми гірничодобувної галузі обговорювали на пленумі Центрального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України, який відбувся вчора в Києві, керівники підприємств та їхніх профспілок. За словами керівника Укрвуглепрофспілки Віктора Турманова, таку дискусію спричинила ситуація, що склалася на сході країни, де на тимчасово окупованих територіях залишилося дві третини українських підприємств гірничої промисловості. І це стало основним чинником, який розбалансував нормальну роботу галузі.

З початком проведення антитерористичної операції було порушено залізничне сполучення, практично припинено розрахунки за споживання електроенергії й відвантажену продукцію, зменшилися обсяги видобутку вугілля, а окремі підприємства й взагалі припинили діяльність.

Як заявив директор Департаменту вугільної промисловості Міністерства енергетики і вугільної промисловості України Анатолій Корзун, більшість державних шахт не виконує поставлених завдань з видобутку і проходження гірських виробок. Так, з початку року «на-гора» видали лише 89 відсотків від плану.

Таке становище, на думку тих, хто зібрався, відображає стан економіки підприємств і відсутності в них обігових коштів, необхідних для реалізації соціально-трудових та інших зобов’язань. Нині зусилля профспілкових органів усіх рівнів спрямовано на розв’язання гострих поточних проблем, а також забезпечення працівникам основних трудових гарантій, констатували на пленумі.

Представники Укрвуглепрофспілки стурбовані тим, що на деяких підприємствах галузі не виконуються соціальні зобов’язання з перерахування коштів профспілковим організаціям, яким у підсумку вже заборгували понад 24 мільйони гривень.

До того ж набагато гірша ситуація на державних шахтах. У той час, як приватні власники практично повністю виконують свої зобов’язання, починаючи від виплати заробітної плати й закінчуючи охороною праці й забезпеченням працівників спецодягом.

Болісним для трудових колективів, за словами Віктора Турманова, залишається питання використання й збереження об’єктів соціальної інфраструктури, що перебувають на балансах підприємств. Якщо приватні структури знаходять рішення разом із профспілковими органами, соціальна сфера використовується за призначенням для співробітників і населення шахтарських регіонів, то в Міненерговугіллі досі не розробили подібних заходів.

Але, незважаючи на таке порівняння не на користь державних шахт, профспілковий лідер вуглярів продовжує наполягати на тому, що подальша їхня приватизація неефективна. Турманов переконаний: тільки бюджетні дотації державного сектору вугільної промисловості допоможуть їй вижити.

— Ми готові підтримати реформи в галузі, тільки затвердіть програму її розвитку й виділіть необхідні на це кошти, — сказав він з трибуни пленуму, звертаюся до керівництва країни.