26 червня стартувала чергова подорож українського журналіста, письменника та мандрівника Олександра Волощука. Історія його піших походів починається з 2002 року. Відтоді наш колега обійшов центральну та північну Росію, Буковину, Молдову, Придністров’я, побував у Прибалтиці, Фінляндії, близькому європейському зарубіжжі, у Грузії, Вірменії, пройшов від Чорного моря до Каспійського... Кожна його подорож — то нове історичне чи культурологічне дослідження, про яке невдовзі обов’язково дізнається увесь світ.
Нинішня мандрівка Волощука — навколо Чорного моря. З читачами «Голосу України» він поділився своїми першими враженнями від нового походу.
«...Позаду — 10 ходових днів моєї пішої мандрівки навколо Чорного моря. На ранок 7 липня пройдено 277 кілометрів. Після старту від кордону Криму і Херсонської області мій подальший маршрут проліг через Хорли, Каланчак, Скадовськ, Лазурне, Залізний Порт, Кінбурнську косу і аж до Очакова.
Найважче було в перші два дні — спека сягала плюс 35—37 градусів. На третій день почалися дощі, і йти стало приємніше. Ноги, як і весь організм, уже звикли до заданого режиму і навантажень. Проходжу в середньому по 27—30 кілометрів за день, тримаючись ближче до берегів Чорного моря. Йти доводиться і асфальтовими дорогами, і польовими, а інколи — й береговою кромкою.
Коли йшов півднем Херсонської області, майже в усіх населених пунктах мене радо приймали православні священики. Цікава деталь — майже всі вони є вихідцями з західних областей України, але вже по 20—25 років служать на Херсонщині.
Вражений був красою Кінбурнської коси — унікального за своєю природою місця. Відсутність цивілізації, піщані ґрунтові дороги, справжній орнітологічний рай, солоні озера, соснові й дубові ліси — все це Кінбурн.
З коси переправився катером до Очакова. Тут мене радо прийняли колеги з міської газети «Очаків». Дуже цікаве місто, як на мене, детальніше познайомлюся з його історією. Вже дізнався про те, чого не знав — у першій половині 1980-х був проект побудови моста з Очакова на Кінбурн, але через інженерну помилку залишився нездійсненим. Воно, думаю, й на краще, бо тоді природа Кінбурнської коси вже не була б такою первозданною.
Після Очакова мій шлях проляже довкола Березанського лиману, потім будуть Южне і Одеса.
Черевики починають рватися, але ремонтую їх і сподіваюсь, що хоча б до Одеси вони витримають...»

За повідомленнями Олександра ВОЛОЩУКА.

Очаків
Миколаївської області.

 

 

 

На знімку: Володимир Волощук — в Очакові біля одного з історичних пам’ятників міста.

Фото надано автором.